• Проблеми галузі

На вихід!

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

«Сільські вісті» відстежують ситуацію з торфозаводами Чернігівщини, які останніми роками відчайдушно борються за існування.

ВІДТОДІ як Міненерго призначило на посаду виконуючого обов’язки ДП «Чернігівторф» «заїжджого» і далекого від галузі менеджера Петра Слуценка, на підприємстві почався процес стагнації. Останні чотири місяці накопичились борги із зарплати.

Ситуація потребувала втручання з боку керівництва Чернігівщини. Після кількамісячної мовчанки в облраді та ОДА взялись за розв’язання проблеми ДП «Чернігівторф». У відповідь на звернення трудових колективів Смолинського та Ірванцівського заводів заступники керівників: ОДА — Олександр Савченко та обл­ради — Арсен Дідур провели робочу зустріч із гендиректором ДК «Укрторф» Андрієм Озерчуком та в.о. директора ДП «Чернігівторф» Петром Слуценком. Схоже на те, що керманичі краю намагаються реабілітуватись за певною мірою втрачений час, тому поставили жорсткі вимоги керівництву держпідприємства.

На зустрічі вирішили через два тижні, наприкінці травня, заслухати звіт про роботу Петра Слуценка на посаді в.о. директора ДП «Чернігівторф». Керівництво області також зажадало ознайомитися з планом стосовно подальшої виробничої діяльності підприємства та долі працівників.

Голову профспілки ДП «Чернігівторф» Андрія Страхова надзвичайно обурив факт намагання новоспеченого начальства держпідприємства вирішити проблему заборгованості шляхом звільнення кваліфікованих працівників. Так, за словами профспілкового лідера, нещодавно з ДП «Чернігівторф» надіслали постанову про скорочення штатів на торфозаводах.

За словами Страхова, щомісячна зарплата в.о. директора ДП «Чернігівторф» Петра Слуценка становить 21 тисячу гривень, його першого заступника — 16 тис. грн, ще два заступники на ставці 10 тисяч гривень. У той самий час середня заробітна плата на заводі — близько 5 тисяч гривень. 70% працівників отримують «мінімалку», директори заводів — 7 тисяч. Останні, між іншим, через бездіяльність «Чернігівторфу» зайняті не лише виробництвом, а й пошуком ринків збуту.

Як і передбачалося, за два тижні в Чернігівській ОДА зібралися керівники області, представники профільних профспілок, директори Смолинського та Ірванцівського торфозаводів, керівники об’єднаних територіальних громад, де розташовані виробничі підприємства, директор ДК «Укрторф» Андрій Озерчук. Питання порядку денного — звіт керівництва ДП «Чернігівторф» про свою діяльність. Як виявилося, звітувати нема про що. В роботі підприємства — суцільні провали. Борги ростуть, реалізації продукції, як і довго­строкових контрактів, — катма.

«Чернігівщина має 12 відсотків від усеукраїнського запасу торфу, — констатував під час зустрічі Андрій Озерчук. — Потенціал величезний! Сьогодні Рівне та Волинь, незважаючи на кризу, забезпечують середню зарплату на торф’яних підприємствах 15-18 тисяч гривень, сплачують десятки мільйонів гривень до місцевих та державного бюджетів, а у чернігівців — борги по зарплаті».

А голова Семенівської ОТГ Сергій Дуденко висловив щире здивування, що його громада змушена закуповувати торфобрикет у фірми-прокладки ТОВ «Вудпром», а не напряму з заводу. І таких проблемних питань, як виявилося, багато. Тож заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур висловив спільну з облдержадміністрацією позицію: «Ми будемо клопотати перед Прем’єр-міністром України про звільнення керівництва ДП «Чернігівторф» та проведення конкурсу. Я твердо переконаний, що думка трудових колективів має бути врахована, й обласна рада, як учасник тристороннього меморандуму, докладе всіх зусиль, щоб так і сталося».