• Гаряча тема

Знову поліцейське свавілля

Маргарита СИТНИК.

Містечко Кагарлик у Київській області, як і сотні подібних, жило своїм життям і широкому загалу особливо не було відоме. Допоки 24 травня у місцеву лікарню не звернулася 26-річна дівчина — жорстоко побита і зґвалтована. Хто скоїв таке? Потерпіла відповіла, що з неї познущалися… поліцейські!

ЗГІДНО з інформацією, яку оприлюднили ЗМІ, за крадіжку в магазині було заарештовано чоловіка. Дівчина, про яку йшлося вище, проходила як свідок. До відділення їх привезли разом, потім розвели по різних кімнатах. За даними Державного бюро розслідувань і Нацполіції, обох почали катувати в ніч із 23-го на 24 травня. На дівчину наділи протигаз, наручники і стріляли над головою. Після цього кілька разів зґвалтували… Чоловіку теж наділи протигаз, стріляли над головою, погрожували зґвалтуванням, ставили на коліна, били по голові кийками, зламали ребра та ніс.

Інформація дістала розголос, державні органи заметушилися. Затримано двох підозрюваних: 35-річного начальника сектору кримінальної поліції Кагарлицького відділення (поліцейським, кажуть, хотів стати з дитинства — типова мрія маленького хлопчика, який, на жаль, виріс садистом…) та 29-річного оперуповноваженого. Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання, всі відомості передані до ДБР. Досудове розслідування здійснюється за фактами зґвалтування, катування та перевищення службових повноважень. По гарячих слідах підрозділ розформували, а весь особовий склад переатестують. У відділення вже направили нове керівництво.

Свавілля з боку людей у мундирах, які насправді повинні захищати громадян і закон, — на жаль, чи не головна проблема української (та й не тільки) правоохоронної системи. 2013 року на весь світ стала відома Врадіївка на Миколаївщині: тодішні міліціонери побили до напівсмерті та зґвалтували 29-річну місцеву жительку Ірину Крашкову. Справу намагалися зам’яти, і це вилилося в масові протести. Врадіївці штурмували відділення, а згодом пішки подались на Київ. Акції поширилися по всій країні, а селище стало символом боротьби з міліцейським свавіллям (експерти називають цей випадок «передвісником» Революції гідності — українці повстали проти кругової поруки у владі та повсюдного, на всіх рівнях, санкціонованого центром приниження їхньої гідності).

У серпні 2016 року Миколаївщина знову довго не сходила з новинних стрічок: у селищі Криве Озеро при спробі затримання поліцейськими загинув чоловік. Як розповідали рідні покійного, його дружина після сварки викликала поліцію. Під час затримання шість «копів» почали бити чоловіка на очах у дружини, його матері та двох дітей, що зрештою спричинило смерть. Третім гучним випадком стала загибель 5-річного Кирила Тлявова у Переяславі, що на Київщині. Торік кілька чоловіків, один із яких був поліцейським, розважалися, стріляючи напідпитку по бляшанках, і одна з куль влучила в голову хлопчика… Справу досі не завершено, двоє підозрюваних вийшли під заставу.

А скільки є жертв знущань, про яких широкому загалу невідомо? Жителі Кагарлика стверджують, що ставлення поліцейських до затриманих у відділенні було таким постійно, просто інші випадки не діставали розголосу... Експерти та активісти певні, що гучно проголошувана реформа поліції провалилася. Камінь летить в город очільника МВС А. Авакова, котрий тримається у кріслі незмінно шість років. Зачіпає й нинішнього Главу держави В. Зеленського, котрий заявляв, що залишає його на посаді тільки на півроку й під свою відповідальність.

У самому МВС, певна річ, трактування подій інше. Заступник міністра А. Геращенко заявив, що звільняти А. Авакова недоречно, адже систему він усе-таки змінив: на відміну від врадіївських кагарлицькі поліцейські не намагалися вбити жертву, а відпустили її, а реакція на інцидент, мовляв, була миттєва — ніхто нічого не приховував, підозрюваних затримали, ведеться розслідування, у міністерстві «повна нетерпимість до катувань і насильства». Щоправда, дехто зауважує — жертву відпустили, бо не боялися відповідальності за скоєне, були певні, що їм нічого не буде…

Існує також версія, що кагарлицька історія набула розголосу, бо буцімто іде «війна» між А. Аваковим та очільником ОПУ А. Єрмаком, і надання широкого резонансу злочину — хід проти першого. Хай там як було, зрозуміло одне: українці досі не можуть почуватися безпечно в себе вдома, не можуть бути певними, що правоохоронні органи їх захистять.