|
Версія для друку На головну На вихід! Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. «Сільські
вісті» відстежують ситуацію з торфозаводами Чернігівщини, які останніми роками
відчайдушно борються за існування. ВІДТОДІ як
Міненерго призначило на посаду виконуючого обов’язки ДП «Чернігівторф»
«заїжджого» і далекого від галузі менеджера Петра Слуценка, на підприємстві
почався процес стагнації. Останні чотири місяці накопичились борги із зарплати.
Ситуація
потребувала втручання з боку керівництва Чернігівщини. Після кількамісячної
мовчанки в облраді та ОДА взялись за розв’язання проблеми ДП «Чернігівторф». У
відповідь на звернення трудових колективів Смолинського та Ірванцівського
заводів заступники керівників: ОДА — Олександр Савченко та облради — Арсен
Дідур провели робочу зустріч із гендиректором ДК «Укрторф» Андрієм Озерчуком та
в.о. директора ДП «Чернігівторф» Петром Слуценком. Схоже на те, що керманичі
краю намагаються реабілітуватись за певною мірою втрачений час, тому поставили
жорсткі вимоги керівництву держпідприємства. На зустрічі
вирішили через два тижні, наприкінці травня, заслухати звіт про роботу Петра
Слуценка на посаді в.о. директора ДП «Чернігівторф». Керівництво області також
зажадало ознайомитися з планом стосовно подальшої виробничої діяльності
підприємства та долі працівників. Голову
профспілки ДП «Чернігівторф» Андрія Страхова надзвичайно обурив факт намагання
новоспеченого начальства держпідприємства вирішити проблему заборгованості
шляхом звільнення кваліфікованих працівників. Так, за словами профспілкового
лідера, нещодавно з ДП «Чернігівторф» надіслали постанову про скорочення штатів
на торфозаводах. За словами
Страхова, щомісячна зарплата в.о. директора ДП «Чернігівторф» Петра Слуценка
становить 21 тисячу гривень, його першого заступника — 16 тис. грн, ще два
заступники на ставці 10 тисяч гривень. У той самий час середня заробітна плата
на заводі — близько 5 тисяч гривень. 70% працівників отримують «мінімалку»,
директори заводів — 7 тисяч. Останні, між іншим, через бездіяльність
«Чернігівторфу» зайняті не лише виробництвом, а й пошуком ринків збуту. Як і
передбачалося, за два тижні в Чернігівській ОДА зібралися керівники області,
представники профільних профспілок, директори Смолинського та Ірванцівського
торфозаводів, керівники об’єднаних територіальних громад, де розташовані
виробничі підприємства, директор ДК «Укрторф» Андрій Озерчук. Питання порядку
денного — звіт керівництва ДП «Чернігівторф» про свою діяльність. Як виявилося,
звітувати нема про що. В роботі підприємства — суцільні провали. Борги ростуть,
реалізації продукції, як і довгострокових контрактів, — катма. «Чернігівщина
має 12 відсотків від усеукраїнського запасу торфу, — констатував під час
зустрічі Андрій Озерчук. — Потенціал величезний! Сьогодні Рівне та Волинь,
незважаючи на кризу, забезпечують середню зарплату на торф’яних підприємствах
15-18 тисяч гривень, сплачують десятки мільйонів гривень до місцевих та
державного бюджетів, а у чернігівців — борги по зарплаті». А голова
Семенівської ОТГ Сергій Дуденко висловив щире здивування, що його громада змушена
закуповувати торфобрикет у фірми-прокладки ТОВ «Вудпром», а не напряму з
заводу. І таких проблемних питань, як виявилося, багато. Тож заступник голови
Чернігівської обласної ради Арсен Дідур висловив спільну з
облдержадміністрацією позицію: «Ми будемо клопотати перед Прем’єр-міністром
України про звільнення керівництва ДП «Чернігівторф» та проведення конкурсу. Я
твердо переконаний, що думка трудових колективів має бути врахована, й обласна
рада, як учасник тристороннього меморандуму, докладе всіх зусиль, щоб так і
сталося». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Пацієнт скоріш живий ЧитатиКАРАНТИН послабили, отже, бізнес потихеньку
оживає. Але не весь. За результатами опитування, проведеного Європейською
бізнес-асоціацією, третина підприємців заявила про 50-75% втрат від колишніх
доходів, ще 44% — про 50% втрат. Крім того, компанії повідомляють про значне
зростання дебіторської заборгованості, а 7% їх розглядають варіант закриття… Не
відбулося жодних змін у роботі або ж навіть зріс дохід лише у 14%. 48% компаній
вдалося зберегти заробітну плату персоналу в незмінному вигляді, але 29%
змушені скоротити суму оплати праці, а ще 19% відправили працівників у
неоплачувану відпустку. Водночас зберегли кадри у незмінному складі 59%
підприємств. До скорочення вдалися 33% компаній, а 6% нині шукають нових
працівників. Загалом бізнес готовий повертатися до роботи: 54% опитаних компаній
заявляють, що цілком відновлюють діяльність, але 60% думають над можливістю
повного чи часткового переходу на віддалений режим роботи.
Продовжуємо хворіти, одужувати ЧитатиЗА СВІЖОЮ інформацією МОЗ, упродовж доби, 27
травня, на COVID-19 захворіли 477 українців (із них 32 дитини та 104
медпрацівники), було госпіталізовано 141 особу. 11 пацієнтів померли, 444 —
одужали. Станом на вечір 26 травня за кордоном від коронавірусу вилікувалися
вже 78 наших громадян, померли дев’ятеро, 18 985 осіб звернулися по допомогу до
дипломатичних установ у рамках системи «Захист». Загалом в Україні методом ПЛР
досліджено 312 532 зразки.
Тенденція та сама ЧитатиНА ЖАЛЬ, так історично склалося (і досі не
«розклалося»), що українська мова хоч і є державною вже майже тридцять років,
але мова країни-агресора не втратила свого «модного» статусу. Позитивні
зрушення почалися після початку війни та посилювалися протягом «епохи
бідності», але за рік правління «зеленої» влади справджуються песимістичні
прогнози активістів-патріотів та інтелігенції. Останній моніторинг Нацради з
питань телебачення та радіомовлення засвідчив, що виконання засобами теле- та
радіомовлення встановлених законодавством вимог щодо мовних квот відбувається у
мінімальному відсотковому співвідношенні (тобто трохи й українською поговоримо,
аби не чіплялися). Регулятор надіслав листи керівникам теле- та
радіоорганізацій, у яких просить пояснити редакційну політику стосовно
обов’язкової частки звучання в ефірі української мови. У Нацраді наголосили, що
стурбовані такою ситуацією і бачать потенційний ризик порушення чинних норм, а також
ускладнень при виконанні їх у майбутньому.
Початок року не вдався ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Держстаті, впродовж
січня—березня фінансовий результат щодо оподаткування великих та середніх
підприємств — 4,9 млрд грн збитку (для порівняння: торік — 111,1 млрд грн
прибутку). Загалом збитків допущено на суму 204,8 мільярда (495% від
минулорічного показника). Прибуток підприємств становив 199,9 млрд грн — 131,1%
порівняно з торішнім січнем—березнем. Частка збиткових підприємств сягнула
40,8% (торік — 27,2%).
Стимулюють на папері ЧитатиЕКОНОМІКА — болюча тема. Звісно, світова
криза через коронавірус — зручне і логічне виправдання (хоч «економіка
спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі», як сказав Президент В. Зеленський
ще до всіх цих подій), але щось робити треба… Відповідно уряд репрезентував
«держпрограму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків,
спричинених COVID-19». Як зазначається, це дорожня карта, сформована за
пропозиціями міністерств, регіонів, аналітичних центрів, асоціацій, бізнесу та
провідних експертів. Розроблено заходи для шести секторів: промисловість,
сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура,
інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг. Програма ще не
доопрацьована, повну версію обіцяють оприлюднити за кілька днів.
Ще один тест ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Центру громадського здоров’я
МОЗ, розпочато тестування методом ІФА, який дає змогу виявити в організмі
людини антитіла, що виробляються, коли організм уражений вірусом. Тестують
жителів у Вінницькій, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській,
Харківській, Херсонській областях та в столиці. Ключова відмінність
ІФА-тестування від ПЛР — воно виявляє імунну реакцію на вірус, тобто рівень
антитіл, а ПЛР-тестування — сам вірус в організмі.
Наживалися на страхах ЧитатиCOVID-19
— досі не відома хвороба, яка неабияк налякала всю планету. Занедужати не хоче
ніхто, тому люди вживають усіх, на їхню думку, дієвих засобів, аби уникнути
небезпеки. І хоча офіційна інформація стосовно вірусу, лікування хвороби, ним
спричиненої (нагадуємо, спеціальних ліків від неї нема, часник, цибуля,
алкоголь, імбир, вітаміни не справляють профілактичної дії, а вберегтися можна
шляхом обмеження соціальних контактів), є у вільному доступі, люди продовжують
вірити в дива та відверті обмани. На чому, певна річ, наживаються шахраї.
Кіберфахівці СБУ викрили масштабний продаж несертифікованих біодобавок через
Інтернет. Продавці наголошували саме на властивостях препаратів, які нібито
посилюють захисні можливості організму від коронавірусу, вводячи людей в оману
і наживаючись на їхніх страхах. Під час обшуків вилучено документи та
інструкції, які підтверджують протиправну діяльність, а також понад 1,1
мільйона доларів. Крім того, зловмисники ухилялися від сплати податків та
зборів, чим завдали збитків держбюджету на понад 80 мільйонів гривень. Триває
слідство.
|