|
Версія для друку На головну А музей у чому винен? Марина ТІШКОВА. 26
травня у всесвітньо відомий Національний центр народної культури «Музей Івана
Гончара» нагрянув спецпідрозділ Державного бюро розслідувань у повному
екіпіруванні —
не вистачало лише бронетехніки та вертольотів... ЩО Ж СТАЛОСЯ? ДБР викликало експрезидента Петра Порошенка на
допит як свідка у справі про незаконне переміщення через кордон 43 художніх
картин. Це була особиста колекція його родини. Фігурант провадження зробив
благородний жест: запропонував музеєві організувати виставку, і заклад, як і
будь-який інший на його місці, з радістю прийняв колекцію. Для огляду також
подали всі документи. Ось тут і
почалося… Згідно із заявою музейників, після презентації «представники ДБР
вторглися до виставкової зали». Не пред’явили рішення суду, виламали двері,
директора музею Петра Гончара зачинили в підвалі(!), забороняли присутнім
користуватися телефонами… Пояснили свої дії необхідністю врятувати майно. Після
несанкціонованого(!) обшуку вилучили з експозиції документи, що підтверджують
законне перебування колекції на території України. Добре, хоч картин не чіпали
— вони описані, визнані «речовим доказом» (цікаво, чого?) та передані П. Гончару
як відповідальному зберігачеві. Директор музею подав заяву до Нацполіції щодо
пошкодження держмайна та незаконного проникнення у приміщення. Музейники
наголосили: заклади культури «за жодних обставин не мають бути об’єктом
правового приниження та вандалізму з боку правоохоронних органів». Ситуація й
справді дивна. Сенсу всіх цих дій не можуть зрозуміти й експерти. Одні кажуть,
що влада у намаганні дискредитувати попередника втрачає глузд, інші — що це
«вистава» (можливо, й за обопільною згодою сторін). Мовляв, нинішнє керівництво
хоче перевести суспільну увагу від кагарлицької справи, а колишній президент —
підсилити свій статус «жертви політичних репресій»… Але до чого тут музей,
котрий виконує свою просвітницьку місію і зовсім не заслуговує стати заручником
політичних ігрищ? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Пацієнт скоріш живий ЧитатиКАРАНТИН послабили, отже, бізнес потихеньку
оживає. Але не весь. За результатами опитування, проведеного Європейською
бізнес-асоціацією, третина підприємців заявила про 50-75% втрат від колишніх
доходів, ще 44% — про 50% втрат. Крім того, компанії повідомляють про значне
зростання дебіторської заборгованості, а 7% їх розглядають варіант закриття… Не
відбулося жодних змін у роботі або ж навіть зріс дохід лише у 14%. 48% компаній
вдалося зберегти заробітну плату персоналу в незмінному вигляді, але 29%
змушені скоротити суму оплати праці, а ще 19% відправили працівників у
неоплачувану відпустку. Водночас зберегли кадри у незмінному складі 59%
підприємств. До скорочення вдалися 33% компаній, а 6% нині шукають нових
працівників. Загалом бізнес готовий повертатися до роботи: 54% опитаних компаній
заявляють, що цілком відновлюють діяльність, але 60% думають над можливістю
повного чи часткового переходу на віддалений режим роботи.
Продовжуємо хворіти, одужувати ЧитатиЗА СВІЖОЮ інформацією МОЗ, упродовж доби, 27
травня, на COVID-19 захворіли 477 українців (із них 32 дитини та 104
медпрацівники), було госпіталізовано 141 особу. 11 пацієнтів померли, 444 —
одужали. Станом на вечір 26 травня за кордоном від коронавірусу вилікувалися
вже 78 наших громадян, померли дев’ятеро, 18 985 осіб звернулися по допомогу до
дипломатичних установ у рамках системи «Захист». Загалом в Україні методом ПЛР
досліджено 312 532 зразки.
Тенденція та сама ЧитатиНА ЖАЛЬ, так історично склалося (і досі не
«розклалося»), що українська мова хоч і є державною вже майже тридцять років,
але мова країни-агресора не втратила свого «модного» статусу. Позитивні
зрушення почалися після початку війни та посилювалися протягом «епохи
бідності», але за рік правління «зеленої» влади справджуються песимістичні
прогнози активістів-патріотів та інтелігенції. Останній моніторинг Нацради з
питань телебачення та радіомовлення засвідчив, що виконання засобами теле- та
радіомовлення встановлених законодавством вимог щодо мовних квот відбувається у
мінімальному відсотковому співвідношенні (тобто трохи й українською поговоримо,
аби не чіплялися). Регулятор надіслав листи керівникам теле- та
радіоорганізацій, у яких просить пояснити редакційну політику стосовно
обов’язкової частки звучання в ефірі української мови. У Нацраді наголосили, що
стурбовані такою ситуацією і бачать потенційний ризик порушення чинних норм, а також
ускладнень при виконанні їх у майбутньому.
Початок року не вдався ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Держстаті, впродовж
січня—березня фінансовий результат щодо оподаткування великих та середніх
підприємств — 4,9 млрд грн збитку (для порівняння: торік — 111,1 млрд грн
прибутку). Загалом збитків допущено на суму 204,8 мільярда (495% від
минулорічного показника). Прибуток підприємств становив 199,9 млрд грн — 131,1%
порівняно з торішнім січнем—березнем. Частка збиткових підприємств сягнула
40,8% (торік — 27,2%).
Стимулюють на папері ЧитатиЕКОНОМІКА — болюча тема. Звісно, світова
криза через коронавірус — зручне і логічне виправдання (хоч «економіка
спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі», як сказав Президент В. Зеленський
ще до всіх цих подій), але щось робити треба… Відповідно уряд репрезентував
«держпрограму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків,
спричинених COVID-19». Як зазначається, це дорожня карта, сформована за
пропозиціями міністерств, регіонів, аналітичних центрів, асоціацій, бізнесу та
провідних експертів. Розроблено заходи для шести секторів: промисловість,
сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура,
інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг. Програма ще не
доопрацьована, повну версію обіцяють оприлюднити за кілька днів.
Ще один тест ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Центру громадського здоров’я
МОЗ, розпочато тестування методом ІФА, який дає змогу виявити в організмі
людини антитіла, що виробляються, коли організм уражений вірусом. Тестують
жителів у Вінницькій, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській,
Харківській, Херсонській областях та в столиці. Ключова відмінність
ІФА-тестування від ПЛР — воно виявляє імунну реакцію на вірус, тобто рівень
антитіл, а ПЛР-тестування — сам вірус в організмі.
Наживалися на страхах ЧитатиCOVID-19
— досі не відома хвороба, яка неабияк налякала всю планету. Занедужати не хоче
ніхто, тому люди вживають усіх, на їхню думку, дієвих засобів, аби уникнути
небезпеки. І хоча офіційна інформація стосовно вірусу, лікування хвороби, ним
спричиненої (нагадуємо, спеціальних ліків від неї нема, часник, цибуля,
алкоголь, імбир, вітаміни не справляють профілактичної дії, а вберегтися можна
шляхом обмеження соціальних контактів), є у вільному доступі, люди продовжують
вірити в дива та відверті обмани. На чому, певна річ, наживаються шахраї.
Кіберфахівці СБУ викрили масштабний продаж несертифікованих біодобавок через
Інтернет. Продавці наголошували саме на властивостях препаратів, які нібито
посилюють захисні можливості організму від коронавірусу, вводячи людей в оману
і наживаючись на їхніх страхах. Під час обшуків вилучено документи та
інструкції, які підтверджують протиправну діяльність, а також понад 1,1
мільйона доларів. Крім того, зловмисники ухилялися від сплати податків та
зборів, чим завдали збитків держбюджету на понад 80 мільйонів гривень. Триває
слідство.
|