• Екологічна панорама

_{Гідрологічна посуха наступає}

Олена КОЩЕНКО.

СТАНОМ на початок травня наповнення каскаду дніпровських водосховищ становило 92% від норми, повідомило Державне агентство водних ресурсів. Це означає, що влітку на материковій Україні, як і в Криму, у водокористувачів, особливо аграріїв та підприємств, що здійснюють подачу води для потреб населення, можуть виникнути проблеми з її постачанням. Щоб не сталося гідрологічної посухи, Держагентство водних ресурсів змінило режими роботи водосховищ і вже обмежило об’єми води, що пропускаються через турбіни Кременчуцької ГЕС. А якщо гідрологічна ситуація погіршиться, то умови водокористування будуть обмежені й для інших об’єктів гідроенергетичного комплексу країни. Пріоритет же надаватимуть використанню води у побуті та для зрошення.

_{Втрачаємо національне багатство}

РОЗОРАНІСТЬ земель у нас є найбільшою у світі. Нині вона вже сягнула 56% території держави і наближається до 80% усіх наявних сільськогосподарських угідь. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), саме через вимивання ґрунту, спричинене безконтрольним розорюванням, Україна щорічно невідворотно втрачає 500 млн тонн землі. Що відповідно негативно позначається на її родючості.

Якщо обчислити у грошовому еквіваленті втрати від вимивання ґрунтів за таких умов землекористування, то вималюється цифра 5 млрд доларів на рік. Водночас аграрний сектор щорічно дає ВВП у розмірі 10 млрд доларів, але робить це із втратою родючості унікальних чорноземів. Сповільнити таку динаміку може усвідомлене агровиробництво, яке передбачає збереження ґрунтів шляхом обмеження застосування агрохімії, запровадження безплужного обробітку землі та дотримання сівозмін.

_{А хтось же купує деревину без бирки}

СЕРЕД країн Європи за площею лісів наша держава посідає дев’яте місце. 15,9% території України — ліси. Найближчими роками, заявили в уряді, лісистість має зрости ще на 20%. В основному за рахунок нових насаджень і боротьби з неліцензійними вирубками вгідь. В останнє важко віриться, з огляду на оприлюднений звіт Держлісагентства: торік в Україні обсяги незаконних вирубок лісових насаджень зросли до 120 тисяч кубометрів, що у сім разів більше проти року позаминулого. Держава оцінила збитки, завдані чорними лісорубами, у мільярд гривень. Проте найстрашніша шкода та, що заподіяна довкіллю.

А так багато чорних лісорубів розвелося не в останню чергу тому, що свіжоспиляна деревина без ліцензійної бирки досі добре продається. За її реалізацію, на жаль, у нашій країні не запроваджено кримінальної відповідальності. Тоді як у державах Євросоюзу через такий «бізнес» можна позбутися майна та загриміти за ґрати.

_{Рекультивують Грибовицьке звалище}

ПОЛІГОН твердих побутових відходів, що поблизу села Великі Грибовичі неподалік Львова, сумновідомий на всю країну. 28 травня 2016 року на цьому єдиному з 1960 року легальному міському смітнику площею 38 га пожежа спричинила обвал твердих побутових відходів, внаслідок чого загинули троє рятувальників. Відтоді неодноразово порушувалося питання його рекультивації.

І ось нарешті директор комунального підприємства «Зелене місто» Святослав Євтушенко повідомив про впровадження першого етапу великої рекультивації закритого нині Грибовицького полігона твердих побутових відходів. Для унеможливлення подальшого потрапляння в ґрунт води після технічної рекультивації полігон накриють мембраною. Після цього ще має розпочатися акумуляція рідкої фракції, що стікає із пагорбів полігона, під яку вже підготували герметичну ємність. А вже звідти інфільтрат відкачуватимуть потужними насосними установками. Завершити проєкт має дегазація власне полігона… Для цього Львів залучив 25 млн євро кредиту від ЄБРР, 10 млн євро грантових коштів та майже 7 млн євро — грошей міста.

_{Альтернатива пластиковому пакету}

«НАС турбує довкілля» — екологічні багаторазові торбинки для продуктів із таким написом продають у супермаркетах. І люди, яких справді непокоїть стан навколишнього середовища, їх охоче купують. Таким чином по змозі намагаються відмовлятись у побуті від використання одноразових пластикових пакетів. Тих самих, які, прийшовши додому з магазину, зазвичай викидаємо у смітник або ж переповнюємо ними кухонний ящик.

В Україні екологічний рух споживачів-покупців під гаслом «Нас тОрбує довкілля» ще тільки набирає обертів. Тим часом цивілізований світ давно вже істотно обмежив застосування одноразових пластикових пакетів, бо вони дуже шкідливі для середовища, в якому живемо. Більшість їх виготовлена з поліетилену, речовини, яку отримують у результаті переробки сирої нафти та природного газу. Це дуже стійкий синтетичний полімер, який у природних умовах розкладається впродовж не менш як 100 років. Для виробничої переробки пластикового пакета необхідне дороге обладнання, що далеко не всі підприємства можуть собі дозволити. Фактичний коефіцієнт переробки пластикових пакетів у всьому світі становить від 5 до 15 відсотків…

Ось чому найліпша альтернатива — сумка багаторазового використання. Зрештою читачі старшого віку ще пам’ятають, як ходили по магазинах з власними сумками чи кошиками. Чому б не відродити цю дружню для довкілля традицію?

_{Господь ударив нас по голові}

ПРЕЗИДЕНТ Білорусі Олександр Лукашенко озвучив свою версію появи COVID-19. На його думку, це «Господь ударив людей по голові коронавірусом» через безвідповідальне ставлення до природи. Зокрема, білоруське інформаційне агентство «БЕЛТА» поширило таке мовлене ним на нараді, на якій розглядався проєкт указу «Про ведення лісового господарства і реалізацію деревини»: «Ліс як був нашим багатством, так і залишається. Але до цього багатства ми ставимося часом, а може, й частіше жахливо. І тому Господь, як я говорив, вдарив нас по голові коронавірусом. Я певен, що якби ми до природи ставилися відповідально і шанобливо, то ми жили б не тільки краще, але і віруси нас не взяли б. Тому що це не тільки багатство, це здоров’я наших людей, тому що у нас майже половина території, ну 40%, це ліси». Ще одним природним багатством Білорусі Лукашенко назвав болота: «І недарма освічена Європа захищає болота — вони головне джерело кисню».