• Повертаючись до надрукованого

Концепція не змінюється

Олена КОЩЕНКО.

Наша газета вже повідомляла читачів про конфлікт навколо меморіального центру «Бабин Яр» у Києві, пов’язаний з ім’ям Іллі Хржановського, російського режисера, який зняв скандально відомий фільм «ДАУ. Дегенерація».

У ЦЬОМУ фільмі за участі немовлят (як з’ясувалося, взятих «напрокат» із сиротинців Харківщини) імітували медичні досліди, які вчені Радянського Союзу проводили над дітьми. Там до голів малюків, які несамовито заливаються криком, підключають електропроводи, їх засліплюють потужним світлом… Власне, не лише цей, а й усі фільми режисера сповнені смакування натуралістичних насильницьких, а також найбрутальніших порнографічних сцен. Саме тому їхні покази за кордоном навіть у форматі кінофестивалів спровокували скандали громадськості. А у самій Росії держава затребувала від Хржановського повернути надані на кінотворчість гроші й не випустила його фільми у публічний прокат.

Проте творчі методи режисера (якщо їх можна так назвати) виявилися затребуваними в Україні — при створенні у Києві величезного музею та меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», який обіцяють відкрити вже 2021 року. Проєкт, до речі, приватний, але вже набув міжнародного масштабу. Серед його найщедріших спонсорів — російські бізнесмени, члени наглядової ради Єврейського конгресу Росії Михайло Фрідман і Герман Хан. Саме вони запросили Хржановського на посаду художнього керівника створюваного меморіалу. Він обіймає її з осені минулого року, роздаючи інтерв’ю, в яких обіцяє свої «шокові методи» втілити і в реалізації проєкту меморіалу «Бабин Яр». Журналісти опублікували чернетку концепції музею за версією Хржановського. Згідно з нею, відвідувачі будуть ходити по лабіринтах і переживати «шокуючі емоційні досліди», постійно роблячи етичний вибір. Тобто вони матимуть можливість побути у ролі не тільки фашистських жертв, а й катів-нацистів! Мовляв, це буде такий собі музей історії, який ожив.

То що будується на місці пам’яті закатованих у Бабиному Яру сотень тисяч представників різних національностей, віросповідань і соціальних груп? Чому українська влада мовчки «потурає» таким ось призначенням і подібній «творчості»? Зокрема, як вона могла допустити, щоб після приходу російського режисера на посаду художнього керівника меморіалу фактично було розігнано Громадську раду «Бабиного Яру», яка до того часу брала активну участь у розробці концепції цього масштабного проєкту і яка заявила про категоричну незгоду з «творчими методами» Хржановського? Чому не враховано думки українського народу? Із такими запитаннями провідні діячі вітчизняної культури і науки звернулись у листах до Президента України, уряду, а також Наглядової ради меморіалу.

І ось днями остання на своєму сайті оприлюднила відповідь на це звернення. У Меморіальному центрі повідомили, що режисер ще тільки працює над концепцією, її планують обнародувати до кінця поточного року, представивши на розгляд громадськості. Члени Наглядової ради наголосили, що лише після цього вони будуть готові вести дискусію про роботу художнього керівника проєкту. По суті, це означає, що призначений головними російськими спонсорами проєкту Хржановський має імунітет від критики українського суспільства.

Щоправда, аби дещо вгамувати пристрасті, Наглядова рада пообіцяла відновити роботу Громадської ради меморіалу та закликала авторитетних діячів мистецтва, культури і науки, які беруть участь «у конструктивній критиці проєкту музею», знову стати членами цієї ради.

А що ж українська влада, зокрема Президент, якому теж було адресовано листа небайдужих українців? Він мовчить…

Поза сумнівом, такі проєкти мають від самого початку народжуватись і втілюватись під невпинним контролем усього українського суспільства. Щоб створюваний на російські гроші меморіал став символом не затирання української історії, а відродження Правди про її трагічні сторінки.