|
Версія для друку На головну Що пасічникам із того закону? Василь ПІДДУБНЯК. УКРІНФОРМ із посиланням на керівника відділу комунікацій
ГУ Нацполіції у Сумській області Володимира Крупецького повідомляє, що у шести
районах північно-східного регіону держави зафіксована масова загибель понад 500
бджолосімей. Сумна інформація надійшла із Путивльського, Сумського,
Недригайлівського, Роменського, Білопільського та Глухівського районів. Поки що
причини мору бджіл невідомі — їх з’ясовують експерти. Коли вони це зроблять,
хтозна, проте правоохоронці вже порушили справу за статтею 239-ю Кримінального
кодексу України «Забруднення або псування земель». Стаття говорить: «1.
Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами,
шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення
спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи
довкілля, — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі
діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі
наслідки, — караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або
позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого». Доволі
сувора стаття! Та що з неї, тої статті, пасічникам і бджолам? Якщо, скидається
на те, забруднення і псування земель в Україні — поза законом. Принагідно
слід наголосити, що нині 97,7—98,2% меду становить продукція приватних
господарств і лише 2,3—1,8% — сільськогосподарських підприємств. За деякими
даними, виробничий фонд галузі налічує близько 400 000 бджолярів та понад 2,6
млн бджолиних колоній. Сила! Наприкінці
квітня Спілка пасічників та Гільдія медоварів України звернулися до чинної
влади із проханням про підтримку в захисті бджіл від труїння агрохімікатами та
у збереженні екологічного благополуччя на теренах держави. «З початку
весняних польових робіт в аграрному секторі і передпосівної підготовки землі,
що здійснюється виробниками продукції рослинництва, через використання ними високотоксичних,
а часто і заборонених в Україні засобів захисту рослин та пестицидів призвело
до жахливих наслідків — масової загибелі бджіл», — йдеться у відкритому
листі-зверненні до Президента Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса
Шмигаля і Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова. За словами
бджолярів, у результаті бездіяльності державних інституцій, зобов’язаних
забезпечувати виконання Конституції та охороняти довкілля від діяльності
аграріїв, які застосовують токсичні засоби захисту рослин, що призводить до
масового отруєння бджіл, у суспільстві створилась напружена ситуація, яка може
спричинити широкомасштабні акції протесту. «У грудні
2019 року нами зареєстрований у ВРУ законопроєкт «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва. Проте за
п’ять місяців парламент не зробив жодного кроку для ухвалення закону», —
констатують пасічники. Також
зазначається, що у квітні 2019 року, після страйку-протесту перед Кабінетом
Міністрів, підприємці внесли проєкт постанови уряду про заборону ввезення в
Україну 60 найбільш небезпечних високотоксичних препаратів. Проте досі
відповідне рішення не ухвалено. Задавнена
проблема, набувши небезпечних для галузі масштабів, давно вийшла на державний
рівень, бо йдеться вже не про точкове винищення пасік, а про продовольчу
безпеку населення. Не зайве при
цьому нагадати про те, що продукція бджільництва — солідна стаття в експортному
потенціалі України. Так, торік загальний обсяг проданого за кордон меду
становив 55 683 тонн на суму 101 млн американських доларів. Це на 6317 тонн
більше, ніж попереднього року. За даними
Всеукраїнського братства бджолярів, в останнє п’ятиріччя в Україні у середньому
щороку вироблялося 70 000—75 000 тонн меду, і за цим показником ми перші в
Європі та четверті у світі — після Китаю, Аргентини та США. Невже і ці
позиції при бездіяльності чинної влади будуть втрачені? І втрачені, може, й
назавжди… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Цифри стабільно коливаються ЧитатиЗА ДОБУ, 16 травня, коронавірус виявлено у 433
українців — на 95 заражень менше, ніж добою раніше (528, при цьому кілька днів
показник тримався в межах 400-500 випадків). 17 хворих померли (а 15 травня —
21), 210 одужали. Загальне число інфікованих на зазначену дату становить 18
291. Хвороба не відступає з Чернівецької області: її підтвердили у 47 чоловік,
усього там занедужали 2694 особи. Але Буковина не єдина, де лютує коронавірус:
антилідерами є Київ (15 травня — 153 випадки) та пристолична область (49), загалом
тут захворіли 2221 і 1143 жителі відповідно. Також, за інформацією Міноборони,
станом на ранок 15 травня в Збройних силах COVID-19 виявлено у 46 осіб, за весь
час одужало 65 військових і померли двоє. Як повідомляє МЗС, за кордоном нова
інфекція вбила вісьмох українців, побороли її 68 осіб, лікуються 145.
Очікують на спад ЧитатиКОМАНДА проєкту «ФОРСАЙТ COVID-19»
Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» при КПІ ім. Ігоря
Сікорського досліджувала перебіг захворюваності на коронавірус і зробила певні
прогнози. Науковці констатували, що для нашої країни на п’ятнадцятиденному
відрізку часу (з 6-го по 20 травня) характер розвитку пандемії набув чіткішого
лінійного вигляду з рівнем «плато» — 400-550 нових інфікованих на день.
Відповідно це може свідчити про те, що протягом третьої декади травня настане
пік захворюваності. Після цього інфікування COVID-19, імовірно, піде на спад
(тобто кількість людей, які кожного дня одужують, стійко перевищуватиме число
захворілих).
Дошкільнята поки що побудуть удома ЧитатиВ УКРАЇНІ послаблюється карантин, однак
не для всіх сфер суспільного життя. Зокрема, дитсадки закриті, й дата
відновлення їх роботи невідома. У Міністерстві освіти і науки поінформували, що
це питання уряд обговорюватиме 20 травня. Глава МОН Л. Мандзій пояснила, що
рішення ухвалюватиметься з урахуванням епідеміологічної ситуації. Фахівці
готують так званий коронавірусний протокол, щоб гарантувати безпеку як дітей,
так і вихователів. Крім того, необхідно підготувати самі заклади: повинні бути
й антисептики, і решта необхідних засобів. Л. Мандзій запевнила, що влада
спроможна налагодити роботу дитсадків на належному рівні.
Дізнатися долю рідних ЧитатиДО ДНЯ пам’яті жертв політичних репресій
Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті відкрив
Консультаційний центр із пошуку інформації про репресованих. Сервіс
допомагатиме людям, які хочуть дізнатися про долю репресованих у 1917—1991
роках родичів: там пояснюватимуть, як правильно написати звернення та запити в
архіви, щоб дістати необхідну інформацію. До центру можна безкоштовно
звертатись у будні з 10:00 до 18:00 за телефо-нами (067) 298-18-18 або (044)
298-12-12; листом на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua; через повідомлення
у соцмережі «Фейсбук»; через сайт.
Шукатимуть правди в ООН ЧитатиНА ПОЧАТКУ січня сталася трагедія: іранські
військові збили український пасажирський літак рейсу PS 752 «Тегеран — Київ»,
загинули 176 осіб. На борту були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану,
Німеччини, Великої Британії та України (два пасажири і дев’ять членів екіпажу).
Іранська сторона під тиском міжнародної спільноти таки визнала свою провину.
Попервах переговори щодо неупередженого розслідування авіатрощі нагадували
конструктивні, іранці навіть обіцяли передати «чорні скриньки», але згодом справа
почала гальмуватися. Заступник міністра закордонних справ Є. Єнін, який курирує
цю ситуацію, заявив, що Україна та інші постраждалі держави звернуться до
міжнародних арбітражів, зокрема Міжнародного суду ООН, у разі якщо перемовини
зайдуть у глухий кут. Він усе ж сподівається, що іранська сторона виконає
міжнародні зобов’язання.
Регіони — дисципліновані ЧитатиОПЛАТА спожитих компослуг — болюча тема
для нашого народу, тож під час карантину можна було припустити комунальну
катастрофу. Однак, як інформують у Держстаті, в першому кварталі рівень
розрахунків, без газу та електроенергії, становив 87,2% — на 10% більше, ніж
торік. Найвищі показники (близько 92-95%) — у Сумській, Вінницькій, Львівській
та Миколаївській областях, найнижчі (78-79%) — у Луганській, Харківській і
Херсонській. За централізоване опалення та гарячу воду в березні розрахунки
сягнули 102,4% (з урахуванням погашення боргів за минулі періоди), а за решту
послуг — близько 80-84%. Загальна заборгованість станом на 1 квітня дорівнювала
33 млрд грн: найбільші боржники — кияни (майже 7 млрд грн), дніпровці (понад
5,4 млрд грн) та харків’яни (близько 5 млрд грн). Водночас найдисциплінованіші
жителі Чернівецької області (борг — 140,5 млн грн), Закарпатської (191 млн грн)
та Волинської (понад 205 млн грн).
|