|
Версія для друку На головну Пам’ять зобов’язує боротися Руслана ЗІНЧЕНКО. КОЖНУ третю неділю травня (цього року вона припала на 17-те число) в
Україні спогадують жертв політичних репресій. Точна
кількість українців, долі яких перемололи сталінські репресивні жорна, досі не
відома. Офіційно за «великого терору» 1937-1938 років було засуджено майже
двісті тисяч осіб, із них близько двох третин розстріляні, решта пройшли
в’язниці, заслання, табори, примусове психіатричне лікування. Неофіційних
мучеників — мільйони. І в День пам’яті жертв політичних репресій схиляємо
голови перед тими, хто чинив бодай малий спротив насильницькому впровадженню
комуністичної ідеології. Кати
намагалися приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними
об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами. Величезні братські могили
розкидані по всій Україні: Биківнянський ліс неподалік Києва, Рутченкове поле
(Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків),
Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин
(Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й кілометр Запорізького
шосе (Дніпро), Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область)…
18 травня
традиційно спогадуємо жертв ще одного злочину проти людства сталінського режиму
— спецоперацію з примусового виселення корінного народу Криму. Цього дня 1944
року зрання у домівки кримських татар прийшли співробітники НКВС і наказали сідати
у вантажівки, які прямували на залізничні станції, звідки товарними вагонами, у
нелюдських умовах, їх депортували до Сибіру і Середньої Азії. До четвертої дня
20 травня кримських татар на півострові майже не залишилось. У перші роки після
переселення загинуло понад 46% депортованих. Але кримські татари вистояли,
вижили, через роки чимало хто з них повернувся на батьківщину… «Сьогодні наш
півострів окупувала держава, яка багато століть чинить репресії проти
кримськотатарського і українського народів, — сказав на мітингу скорботи
колишній в’язень Кремля кримський татарин Ахтем Чийгоз. — Пам’ять дає нам право
і зобов’язує боротися за те, щоб таких жахливих сторінок в нашій історії більше
не було». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Цифри стабільно коливаються ЧитатиЗА ДОБУ, 16 травня, коронавірус виявлено у 433
українців — на 95 заражень менше, ніж добою раніше (528, при цьому кілька днів
показник тримався в межах 400-500 випадків). 17 хворих померли (а 15 травня —
21), 210 одужали. Загальне число інфікованих на зазначену дату становить 18
291. Хвороба не відступає з Чернівецької області: її підтвердили у 47 чоловік,
усього там занедужали 2694 особи. Але Буковина не єдина, де лютує коронавірус:
антилідерами є Київ (15 травня — 153 випадки) та пристолична область (49), загалом
тут захворіли 2221 і 1143 жителі відповідно. Також, за інформацією Міноборони,
станом на ранок 15 травня в Збройних силах COVID-19 виявлено у 46 осіб, за весь
час одужало 65 військових і померли двоє. Як повідомляє МЗС, за кордоном нова
інфекція вбила вісьмох українців, побороли її 68 осіб, лікуються 145.
Очікують на спад ЧитатиКОМАНДА проєкту «ФОРСАЙТ COVID-19»
Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» при КПІ ім. Ігоря
Сікорського досліджувала перебіг захворюваності на коронавірус і зробила певні
прогнози. Науковці констатували, що для нашої країни на п’ятнадцятиденному
відрізку часу (з 6-го по 20 травня) характер розвитку пандемії набув чіткішого
лінійного вигляду з рівнем «плато» — 400-550 нових інфікованих на день.
Відповідно це може свідчити про те, що протягом третьої декади травня настане
пік захворюваності. Після цього інфікування COVID-19, імовірно, піде на спад
(тобто кількість людей, які кожного дня одужують, стійко перевищуватиме число
захворілих).
Дошкільнята поки що побудуть удома ЧитатиВ УКРАЇНІ послаблюється карантин, однак
не для всіх сфер суспільного життя. Зокрема, дитсадки закриті, й дата
відновлення їх роботи невідома. У Міністерстві освіти і науки поінформували, що
це питання уряд обговорюватиме 20 травня. Глава МОН Л. Мандзій пояснила, що
рішення ухвалюватиметься з урахуванням епідеміологічної ситуації. Фахівці
готують так званий коронавірусний протокол, щоб гарантувати безпеку як дітей,
так і вихователів. Крім того, необхідно підготувати самі заклади: повинні бути
й антисептики, і решта необхідних засобів. Л. Мандзій запевнила, що влада
спроможна налагодити роботу дитсадків на належному рівні.
Дізнатися долю рідних ЧитатиДО ДНЯ пам’яті жертв політичних репресій
Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті відкрив
Консультаційний центр із пошуку інформації про репресованих. Сервіс
допомагатиме людям, які хочуть дізнатися про долю репресованих у 1917—1991
роках родичів: там пояснюватимуть, як правильно написати звернення та запити в
архіви, щоб дістати необхідну інформацію. До центру можна безкоштовно
звертатись у будні з 10:00 до 18:00 за телефо-нами (067) 298-18-18 або (044)
298-12-12; листом на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua; через повідомлення
у соцмережі «Фейсбук»; через сайт.
Шукатимуть правди в ООН ЧитатиНА ПОЧАТКУ січня сталася трагедія: іранські
військові збили український пасажирський літак рейсу PS 752 «Тегеран — Київ»,
загинули 176 осіб. На борту були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану,
Німеччини, Великої Британії та України (два пасажири і дев’ять членів екіпажу).
Іранська сторона під тиском міжнародної спільноти таки визнала свою провину.
Попервах переговори щодо неупередженого розслідування авіатрощі нагадували
конструктивні, іранці навіть обіцяли передати «чорні скриньки», але згодом справа
почала гальмуватися. Заступник міністра закордонних справ Є. Єнін, який курирує
цю ситуацію, заявив, що Україна та інші постраждалі держави звернуться до
міжнародних арбітражів, зокрема Міжнародного суду ООН, у разі якщо перемовини
зайдуть у глухий кут. Він усе ж сподівається, що іранська сторона виконає
міжнародні зобов’язання.
Регіони — дисципліновані ЧитатиОПЛАТА спожитих компослуг — болюча тема
для нашого народу, тож під час карантину можна було припустити комунальну
катастрофу. Однак, як інформують у Держстаті, в першому кварталі рівень
розрахунків, без газу та електроенергії, становив 87,2% — на 10% більше, ніж
торік. Найвищі показники (близько 92-95%) — у Сумській, Вінницькій, Львівській
та Миколаївській областях, найнижчі (78-79%) — у Луганській, Харківській і
Херсонській. За централізоване опалення та гарячу воду в березні розрахунки
сягнули 102,4% (з урахуванням погашення боргів за минулі періоди), а за решту
послуг — близько 80-84%. Загальна заборгованість станом на 1 квітня дорівнювала
33 млрд грн: найбільші боржники — кияни (майже 7 млрд грн), дніпровці (понад
5,4 млрд грн) та харків’яни (близько 5 млрд грн). Водночас найдисциплінованіші
жителі Чернівецької області (борг — 140,5 млн грн), Закарпатської (191 млн грн)
та Волинської (понад 205 млн грн).
|