Помідори — за старим звичаєм

НАШ ЧИТАЧ із Житомира Іван Білий та інші просять розповісти про безрозсадний спосіб вирощування томатів.

Вирощування помідорів без розсади застосовують переважно у південних областях. Водночас, з огляду на зміни клімату в останні роки, можна сміливо сіяти насіння просто на грядку по всій Україні. Адже наші бабусі не мали мороки з розсадою. Щоправда, тоді й фітофтори не було.

Безрозсадний спосіб вирощування помідорів дешевший і легший. При цьому плодоношення настає на 15 — 20 днів пізніше, ніж при використанні розсадного методу. Вирішивши йти «легким шляхом», слід надавати перевагу скоростиглим сортам. До того ж насіння варто брати із запасом.

Успіх вирощування томатів безрозсадним способом значною мірою залежить від своєчасного і високоякісного проведення всіх агротехнічних робіт і правильного підбору сортів. Найкращими попередниками є озима пшениця, огірки, цибуля, коренеплоди.

Томат — теплолюбна культура. Оптимальна температура для проростання насіння 22 — 27, вночі 16^ОС. За температури нижче 15 — 13^ОС у рослин опадають бутони, а приморозки від 0 до -1^ОС згубно діють на них.

Для пришвидшення росту і розвитку посіви доцільно вкрити плівкою або агроволокном. Їх бажано натягувати на каркаси, оскільки це дає змогу використовувати ці тимчасові укриття значно довший період і таким чином забезпечити молодим рослинам комфортні умови для їхнього розвитку, а також захистити від імовірних пізньотравневих приморозків.

Насіння перед висіванням замочують і загартовують при змінних плюсових температурах.

Висівають помідори квадратно-гніздовим способом 60+60 см. Лунки роблять із розрахунку, щоб підрослі рослини можна було підгорнути. Лунку спочатку засипають перегноєм чи компостом, добре поливають. Після того, як вода всотається, розміщують рівномірно по поверхні насіння. В одну лунку кладуть три-чотири насінини. Присипають спершу зволоженим компостом чи ґрунтом, а зверху мульчують сухою землею або компостом. Глибина загортання насіння 3 — 5 см.

Сходи помідорів з’являються через 12 — 25 днів залежно від погоди. Зате бур’ян випереджає сіянці. Тому виникає потреба прополювання і розпушування ґрунту. Вбезпечити рослинки від травмування і виполювання допоможе маячна культура — редиска чи салат. Їхнє насіння (по 3-4 штуки) варто посіяти разом із помідорним.

Дуже важливо своєчасно прорідити сіянці. Перший раз проривають помідори після відростання двох справжніх листків. Вдруге після появи третього- четвертого листків. У лунці залишають одну рослину.

Помідори досить посухостійкі. За безрозсадного способу вирощування їхня коренева система добре забезпечує себе вологою з нижніх горизонтів ґрунту. Але швидкий ріст і краще зав’язування плодів можливе лише за достатньої зволоженості грядки. Потреба у волозі змінюється залежно від періоду росту і розвитку томатів. Так, у ранньому віці «запит» на воду невеликий, в періоди зав’язування і росту плодів — значно більший.

За вегетаційний період проводять кілька підживлень. Перше рекомендується робити після першого проріджування. Для нього застосовують 25 — 30 г нітроамофоски на 10 л води. Наступні підживлення проводять з інтервалом не менш як 10 —14 днів. При цьому дозу нітроамофоски поступово збільшують на 20 — 50%, а в передостаннє й останнє підживлення в розчин додають 20 — 30 г калімагнезії.

На бідних ґрунтах доцільні органічні добрива: коров’як — 1 кг на 8 — 10 л води або курячий послід — 1 кг на 15 л води, з додаванням по 15 — 20 г калімагнезії та суперфосфату.

Після утворення перших зав’язей рослини підв’язують до встановлених поруч кілочків. Це сприяє кращому сонячному освітленню рослин, що своєю чергою підвищує урожайність і якість плодів. Підв’язування також сприяє ліпшій циркуляції повітря, що стримує розвиток фітофторозу.