![]()
Байдужість зашкалює Валентина КІФЕНКО. смт Петрове Кіровоградської області. МАЮ за плечима багато років. Жила і працювала в двох різних державах, але такого байдужого ставлення до потреб людей старшого віку, як нині, не пам’ятаю. Про що хочу сказати? Ну ось лише один із аспектів. Я люблю читати газети. Десятки років передплачую «Сільські вісті», проте одержую її, в кращому разі, через номер. Дісталась якось поштового відділення, щоб з’ясувати, в чому ж справа. Побаченим була прикро вражена: газети лежать насипом упереміш, хто що хоче, те й бере. Досвідчені листоноші розрахувалися з роботи, а молодюсінькі дівчата, яких набрали, щоб «заткнути прогалину», лише розгублено розводять руками, не знаючи чи не розуміючи специфіки своєї діяльності. Пошту приносять раз на два тижні, і то те, що з тієї купи залишилося. Лише за останній період я не отримала №№10, 13, 15, 16, 20, 21. А передплата на «Сільські вісті», власне, як і на будь-яке інше сучасне видання, при моїй мізерній пенсії, нарахованій за майже 40-річну сумлінну працю, дуже недешева. Ну чому ж з нами так не рахуються? Прикро до глибини душі. |