![]()
«Дешеві» ціни Василь ІВАЩЕНКО. м. Суми. Із далекого села Бабця в Суми забрела. Тихо ходить по крамниці У старій рясній спідниці — Тут усе їй напрочуд: — Як же дешево все тут!.. Продавщиця без обманів: — Ціна, бабо, за сто грамів... — А навіщо так творити? Краще правдою морити... — Це все зроблено на томність, Щоб не впали в непритомність. — А я думала, тут рай, Що попала в Божий край, А воно все, як усюди, Без кінця бідують люди... Баба довго щось шукала, М’яті гривні рахувала: — Кинь, онуко, на ваги Грамів двадцять ковбаси... Серветки Лікар довго не тримав І рецепт мені подав: — Ось серветки ці придбайте, Ними очі протирайте. Взяв рецепт. Аптека поряд. В ній дівча кидає погляд, Біля каси не морили, Двісті гривень запросили! Із аптекарем удвох Ведем буйний діалог: — Що, серветки золоті? — Ціни в нас на них такі... Щоб в аптеці не зомліти, Поспішив із неї вийти. Подививсь у гаманець, А там грошей нанівець. Думаю: як ті очі терти, То що завтра буду жерти?.. |