Син Божий сином Діви стається... Антоніна КІЗЛОВА. Малюнок В. Протопоп. 7 квітня (25 березня за ст. ст.) православні з IV ст. відзначають дванадесятий неперехідний празник Благовіщення, описаний серед усіх Євангелій тільки у св. Луки. Багато подробиць Благовіщення містяться в Священних Переказах, найдавніші з яких збереглися з ІІ ст. За згаданим Євангелієм, коли Діві Марії було 14 років і Її вже передали з храму, де Вона жила за обітницею батьків — святих Йоакима й Анни, під опіку Йосифа-Обручника, Господь надіслав до Неї архангела Гавриїла. Той і провістив долю дівчини — стати матір’ю Сина Божого завдяки незримому сходженню Святого Духа. Тільки після Маріїної відповіді: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові», — непорочне зачаття відбулося. Отже, навіть усемогутній Всевишній запитав дозволу перед таким не бувалим доти втручанням у долю. Те, що Богородиця виносила Немовля Ісуса й не була обпалена вогнем Його Божої сили, провістив іще пророк Мойсей у видінні «Неопалимої Купини». Тому відомі й ікони Пречистої виду «Неопалима Купина». Частина з них прославились чудотвореннями, як і образи власне Благовіщення, зокрема Корсунський (Устюзький), написаний близько 1022 р. в Корсуні чи Києві. На празник священнослужителі (включно зі вселенськими патріархами) пускають у небо білих голубів, символів Святого Духа. Заупокійні служби не правлять. На Русі Благовіщення почали відзначати відразу після хрещення, відтоді на честь празника освячені численні церкви. Одна з них була надбрамною на Золотих воротах Києва. Збудували її на замовлення Ярослава Мудрого близько 1037 р., проте вже 1240 р. храм було зруйновано під час Батиєвої навали. Українські господарі з давніх-давен дотримуються звичаю цього дня не працювати, приказуючи, що навіть пташки заради свята не в’ють гнізд. Утім, пасічники виносять вулики на свіже повітря, а деякі жінки збирають цілющі трави. Яким буде врожай, намагаються дізнатись за мокрим рушником: якщо в ніч перед Благовіщенням він встигне висохнути надворі, то вродить щедро, якщо висохне наполовину — посередньо, якщо залишиться мокрим або замерзне — мало через часту негоду. |