• Актуально

«Швидка» виїжджає на виклик

Олена БЕГМА.

До кого прибуде «Швидка допомога» в період епідемії коронавірусу? Чи змінила правила виклику служба «103»? Наскільки сьогодні захищені самі медики, які приїздять у домівки?

ЗАПРОВАДЖЕННЯ в країні карантину, а віднедавна ще й надзвичайної ситуації внесло чимало змін у роботу медзакладів. Так, у багатьох лікарнях відкладено планові операції, сімейні лікарі припинили прийом пацієнтів у кабінетах і перейшли у «телефонний режим». Втім, за оперативними даними Міністерства охорони здоров’я, у «коронавірусні» дні серед населення не поменшало інсультів, інфарктів, гіпертонічних кризів, гострих респіраторних вірусних інфекцій, які супроводжуються, особливо у дітей, високою температурою, а також травм, загострень хронічних хвороб, що потребують нагальної меддопомоги. Тож багато хто хвилюється: як зараз працює «швидка»? Чи приїде вона до людини, в якої нема симптомів коронавірусу?

Національна служба здоров’я опублікувала повідомлення: бригади «Швидкої допомоги», як і раніше, продовжують виїжджати до тяжкохворих і за потреби забирати їх у лікарню. Причому не має значення, уклав громадянин контракт із сімейним лікарем чи ні. До того ж вся екстрена медична допомога залишається повністю безкоштовною. Головне, застерігають у МОЗ, щоб виклик від громадянина у службу «103» підпадав під категорію екстреного. В іншому разі треба самому добиратися до лікарні чи телефонувати сімейному лікареві.

Нагадаємо, що екстреними вважаються випадки, коли людина може за лічені хвилини стати інвалідом або померти. Час реагування екстреної медичної допомоги офіційно регламентований — 10 хвилин у містах і 20 — у сільській місцевості. Додаткові 10 хвилин надаються для непередбачуваних ситуацій, як, скажімо, складні погодні умови. Зокрема, екстреним є випадок, коли людина непритомніє, у неї судоми, раптовий розлад дихання, гострий біль у ділянці серця або черевній порожнині, сильна зовнішня кровотеча, травма, ознаки тяжкого отруєння, напад психічного розладу, що загрожує життю і здоров’ю самого хворого або оточуючих… Тоді як високий кров’яний тиск, головний біль та запаморочення, загострення якоїсь хронічної недуги, гіпертонія, виразка, біль у суглобах, а також підвищення температури тіла, кашель — вже не вважаються екстреними. Отже, негайний виїзд медичної бригади не потрібний.

Зрозуміло, що сьогодні, коли всі наслухались про загрозливі симптоми коронавірусу, а саме: раптове підвищення температури тіла, сухий кашель і утруднене дихання, — чимало людей за перших же ознак ГРВІ у паніці кидаються набирати заповітні «103». У Мінохоронздоров’я наголошують, що після кожного виклику медики насамперед уточнюють симптоми, розпитують, чи перебувала особа за кордоном протягом останніх 14 днів, чи контактувала з людьми, у яких є підозра або діагноз «коронавірус». І тільки тоді, коли дістають деяке підтвердження, що особа може бути інфікованою, надсилають невідкладну допомогу. Але це буде не звичайна «швидка», лікарі і фельдшери якої сьогодні прибувають на виклик у простих масках і рукавичках, а спеціалізована мобільна інфекційна бригада у захисному спорядженні (на фото). Як повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, нині в усіх областях (районах, селищах і містах) уже діють загалом понад 700 мобільних протиепідемічних бригад (хочеться думати, відповідним чином екіпірованих). Вони оглядають пацієнта і за наявності симптомів ураження коронавірусом відвозять у лікарню, визначену в цій місцевості основною базою для таких хворих. Для відповідних пацієнтів там облаштоване окреме приймальне відділення.

На жаль, є і такі громадяни, котрі, аби до них приїхали медики, називають диспетчеру важкі симптоми, яких насправді у них немає, сподіваючись, що їм зроблять тест на коронавірус. Коли до них прибуває бригада і відмовляється тестувати, вони дуже цим невдоволені. Чи треба казати, що кожний хибний виклик може мати наслідком запізнілий приїзд медиків до когось іншого, того, хто дійсно потребує нагального порятунку? До речі, такі дії псевдохворих адміністративно осудні. За неправильний виклик екстреної служби передбачений штраф. Проте зазвичай медики не хочуть вплутувати себе у бюрократичну тяганину: складати протокол, готувати матеріали для подачі до суду...

Є й інша проблема. Трапляється, що, навпаки, люди приховують від диспетчера важливу інформацію, наражаючи таким чином медиків «Швидкої допомоги», що прибули на ординарний виклик, на небезпеку. Так, нещодавно у Херсоні родина, до якої на виклик за скаргою на високу температуру в дитини приїхала «швидка» без засобів підвищеного захисту, приховала інформацію стосовно свого нещодавнього перебування за кордоном. Відтак бригаді медиків потрібно провести 14 днів на карантині… У лікарів звичайної «швидкої», певна річ, є засоби індивідуального захисту — рукавички, антисептик, маска. Проте фахівці зауважують: для того, щоб убезпечитись від СOVID-19, потрібні маски третього класу захисту FFP-3. За інформацією МОЗ, поки що у лікарів «швидкої» є маски лише другого класу…

Бригади екстреної допомоги працюють сьогодні у надскладних умовах, часом ризикуючи своїм здоров’ям і навіть життям. Тож давайте відповідально ставитися до викликів медиків. Бо якщо вони масово захворіють, то хто допоможе вижити нам?