Вівторок, 3 березня 2020 року № 16 (19764)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19764/print.php?n=44856

Дослівно

Геннадій Друзенко, міжнародний правник, громадський діяч.

Здається, світовий шторм розпочався. Від авіаудару сирійських та російських сил в Ідлібі, за різними даними, загинуло від 29 до 34 військовослужбовців ЗС Туреччини. Остання почала системно завдавати удари по сирійських урядових цілях та відкрила свої кордони з ЄС для мільйонів біженців, демонструючи Європі, скільки їй коштуватиме бездіяльний пацифізм. Ердоган вимагає від союзників визначитись: вони готові до прямого зіткнення з Росією чи НАТО має таку ж вагу, як і сумнозвісний Будапештський меморандум? Це реакція Туреччини на загибель 30 (тридцяти!) військових. Скільки українських бійців вбили росіяни на Донбасі? Україна не Туреччина. А шкода…

У цьому штормі, в якому виживуть тільки ті кораблі, на яких є досвідчений вольовий капітан та дисциплінована команда, в України є шанс повернути в осяжному майбутньому Крим. Зрозуміло, що у разі ескалації конфлікту Ердоган зробить усе, аби позбавити Путіна «непотоплюваного авіаносця» у Чорному морі. А це можливо тільки за допомоги України.

Колись українська еліта пішла на союз із Московією, аби вирішити «польське питання» на Заході та «турецьке» — на Півдні. Можливо, час за допомоги Туреччини та Польщі нарешті вирішити «російське питання»? Звичайно, якщо в корабля «Україна» з’явиться справжній капітан, а не політичний серфер «Какаяразница».