Дослівно

Валерій Клочок, економічний експерт.

Гряде глобальна приватизація. Рушійною силою приватизації державних об’єктів в Україні був і залишається принцип неефективного управління: якщо державне підприємство збиткове в розумінні будь-якої української влади, його потрібно приватизувати. Вивченням проблеми збитковості, як правило, ніхто не займається. Часто-густо підприємство свідомо доводять до банкрутства для здешевлення приватизації.

Для боротьби з цим явищем була створена ціла система антикорупційних органів з антикорупційним судом, котра так і не показала власної ефективності.

Відтак заявлена програма глобальної приватизації командою Зеленського, швидше за все, покликана для легкого наповнення державного бюджету, що є досить помилковим і хибним рішенням. Такі підприємства, як «Укрпошта», «Центренерго», Одеський припортовий завод, «Укрзалізниця», НАК «Нафтогаз», можуть бути прибутковими й корисними, перебуваючи саме в державній власності.

Що стосується того, що масштабна приватизація є вимогою МВФ, то це, ймовірніше, теза, нав’язана владою, аніж реалія. Майбутнього меморандуму ніхто не бачив, а головна умова співпраці МВФ — забезпечення платоспроможності боржника. І приватизація лише один із багатьох можливих (а не обов’язкових) інструментів.

Приватизація в тому вигляді, як вона проводиться в Україні, не може бути вигідною для держави. Вигодонабувачем, швидше, стають приватні особи, які, як правило, за безцінь скуповують стратегічні об’єкти.