П’ятниця, 7 лютого 2020 року № 9 (19757)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19757/print.php?n=44632

  • Ювілей

Iстинно народна

Михайло ГЕРШКОВИЧ.

Столітній ювілей відзначає найстаріша районна газета на Одещині й одна із найстаріших в Україні балтська «Народна трибуна».

18 ЛЮТОГО 1920 року, незабаром пiсля встановлення радянської влади в мiстi, у Балтi вийшов перший номер газети «ВIСТИ повiтового революцiйного комiтету», яка проiснувала до середини березня наступного року. До речi, з нею спiвробiтничали молодi письменники В. Катаєв та Е. Багрицький, якi тодi перебували у Балтi як кореспонденти ЮгРОСТа. А вже у квiтнi 1921 року почала виходити газета «Червоне село», яку редагував тодi теж молодий, але з досвiдом роботи в одеському «Бiльшовику» Кость Гордiєнко, майбутнiй письменник, лауреат Шевченкiвської премiї. Утім, восени вiн покинув її. Потiм виходили газети пiд рiзними назвами з рiзними редакторами, i, на жаль, майже нiчого не вiдомо, наприклад, про газети «Плуг i молот» (1922—1923 рр.) та «Балтський селянин» (1924—1925 рр.).

1925 року Балта була визначена тимчасовою столицею новоутвореної Молдавської АРСР, i тут по 1929 рiк видавалась газета «Червоний орач» («Плугарул рош») українською та молдавською мовами. Цiкаво те, що у 1928—1929 роках у нiй працювали письменники Лесь Гомiн (Олександр Королевич, редактор) та Дмитро Май-Днiпрович (Дмитро Майборода). 1930 року, пiсля переходу Балтщини у район Одеської областi, у мiстi стала виходити районна газета «За соцiалiстичну перебудову» (з 1934 року — «Комунар». У нiй у 1930-тi роки, зокрема, друкувався письменник Вадим Симакович, що мешкав тодi в районi). 1939-го газета була учасницею республiканської сiльськогосподарської виставки. Дiяльнiсть часопису перервала вiйна, i випуск «Комунара» вiдновився навесні 1944 року. Пiд такою назвою вона виходила до 1962-го.

У 1962 роцi газета оновила назву — «Народна трибуна», пiд якою виходить i нинi. Пiсля роздержавлення видання його очолила досвiдчена журналiстка О. М. Борейко. Невеликий колектив у нових умовах i за сучасних технологiй тримає руку на пульсi життя й прагне робити газету цiкавою, читабельною, гiдно продовжувати традицiї справжнього лiтописця життя району.