Найвідданіший учень апостола

Антоніна КІЗЛОВА.

4 лютого (22 січня за ст. ст.) віряни вшановують святого апостола з 70 Тимофія Ефеського (бл. 30—35 рр. — бл. 80 р. або 97 р.). 22 січня, на яке празник припадає за Юліанським календарем, — це якраз середина зими, тож на українських землях святого назвали Тимофієм Напівзимником.

Народився Тимофій у Лікаонському місті Лістра в Малій Азії (нині м. Клістра, Туреччина). 52 року туди під час однієї з місійних подорожей прибув апостол Павло. Коли за його молитвою зцілився кульгавий від народження чоловік, багато людей, а серед них і Тимофій із матір’ю та бабусею, увірували в Христа.

Юнак із благословення рідних вирушив услід за Павлом, став його найвідданішим учнем і помічником. Вдячний першоверховний апостол висвятив Тимофія в єпископа Ефеса, часто писав йому листи, у багатьох із котрих радив, як зміцнити слабке здоров’я, а в останньому, відчуваючи свою близьку страту, кликав на прощальну зустріч у темниці.

Тимофій, уславлений як мудрий пастир і палкий захисник віри, прийняв мученицьку смерть від язичників Ефеса. Вони побили угодника палицями та закидали камінням, коли той під час одного з їхніх свят звернувся із закликом не виконувати для ідолів сороміцькі пісні й танці просто на вулицях.

Мощі святого в IV ст. були виявлені нетлінними, тоді за наказом імператора Констанція їх перенесли до Константинополя й поклали в церкві Святих апостолів, поряд із чесними тілами св. ап. і євангеліста Луки та св. ап. Андрія Первозванного.

Українські віряни помітили, що морози на Тимофія зазвичай навіть сильніші, ніж на Водохрещу, а також що «якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете». Господарі на празник перевіряють, чи вистачить їм та худобі запасів до весни. Бджолярі ще й ходять послухати, чи не занадто голосно гудуть їхні рої. Якщо ні, то з комахами все гаразд. Дивляться й на шибки: якщо на них візерунки — зима ще надовго затримається.

День намагаються провести в колі родини, у спільних молитвах за її щастя та добробут.