• Репліка

Iсторія і економіка в тарілках

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею.

НЕЩОДАВНО заслужений майстер народної творчості України жителька Ірпеня Тетяна Федорова подарувала історико-краєзнавчому музею рідного міста дві тарілки.

Клейма на них свідчать, що вони були виготовлені на Будянському фаянсовому заводі (Харківщина) і Коростенському пор­целяновому заводі (Житомирщина). Клеймо, яке на будянській тарілці, використовувалось у 1957-1966 роках. Тоді ж виготовлена і коростенська. Цей посуд став музейним експонатом не лише тому, що його вік становить понад півстоліття. Обох заводів уже немає. Хоча були організовані ще до захоплення влади більшовиками. Вони працювали за царської влади, в СРСР і в незалежній Україні. Проте Будянський завод збанкрутував у 2006-му році, а Коростенський —2012-го. А на першому працював кожний четвертий житель селища Буди!

Засилля на українському ринку китайського посуду довело заводи до банкрутства. Близько 70% усього імпорту порцеляново-фаянсової продукції припадає на вироби китайського походження. Взагалі, до 2013 року в Україні залишилось три діючі порцелянові заводи із 16. За результатами їхнього звернення Уряд України в квітні 2014-го встановив спеціальне мито розміром 35,6% на імпорт посуду, столового й кухонного приладдя з порцеляни незалежно від країни походження. Але в травні 2017-го мито було скасоване.

Є політика протекціонізму. Це коли держава встановлює мито для певних імпортних товарів, щоб не зруйнувати власну промисловість. Утім, це відбувається, коли державу очолюють патріоти з державницьким мисленням.