|
Архів П’ятниця,
№ 3 (19751) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Весела світлиця | Наша пошта | Соняшник |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Малюнки Анатолія Василенка. |
| Версія для друку До списку статтей Згадаймо Майстра 8 січня 2020 року класику української літератури Василю Симоненку мало б виповнитись 85 років. Вшановуючи світлу пам’ять легендарного витязя ліричного слова, «Весела світлиця» пропонує своїм читачам ознайомитись ще із однією унікальною гранню непересічного таланту поета-громадянина — творчістю сатиричною.
Їм справді однаково — Нема прогресу, — вирішили Блохи, — Однак нас били й б’ють у всі епохи... Балакучий ліхтар — Я Сонце б засліпив, — розхвастався Ліхтар, — Якби мене хтось підійняв до хмар. За що йому та слава? Аж обидно: Воно ж сія, коли надворі видно! Що правда, то правда Жалілася Свиня: — Ніяк не зрозумію, За що так люди хвалять Солов’я! Адже він навіть хрюкати не вміє... Така служба Собака день і ніч на всіх гарчить сердито. А що ж йому робить! Собаці треба жити. А в кого ж... Над Пуголовком Жаба поглумилась: — І в кого ти таке гидкеньке уродилось!.. Хвалилися миші — Людей зі світу ми могли б звести, Якби не підсобляли їм Коти... А комірник радів у вечоровій тиші: — Я у тюрмі б сидів, та виручають Миші. Ховрах Ховрах-мислитель думав у норі: — Нащо те Сонце крутиться вгорі? Василь СИМОНЕНКО. Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Марія СКОПЧАК. смт Копайгород Барського району Вінницької області. Хто не їв часнику, той не матиме запашку. Від соломи й буряка не надоїти молока. Не тягни кота за хвіст, то й не подряпає. Люби як душу, тряси як грушу. Один в добрі купається, другий слізьми вмивається. Один живе, мов по воді пливе, а інший в горі, мов у болоті тоне. Батьків не поважаєш — дітей проти себе наставляєш.
|
|
