Чорна морква. Що це?

СКОРЦОНЕРА, або ж козелець, або ж чорна морква, — це їстівний коренеплід, що має цілющі властивості. Його широко використовують у їжу в Європі і США. У нас же він особливою популярністю поки що не користується і вирощують його тільки поодинокі ентузіасти. В магазині цей овоч також не знайдете. Тому, щоб мати добавку в меню і чудодійні ліки, чорну моркву варто вирощувати на своєму городі.

Корінь скорцонери насичений молочним соком і, незважаючи на чорний колір зовні, всередині білий і щільний. Довжина при вирощуванні сягає 35 см і 3-4 см в діаметрі. До речі, чорна морква широко росте в дикому вигляді у багатьох країнах. А ось сортів є небагато — Рускій велетень, Вулкан, Велетенський і Звичайний. Вони сильно відрізняються від диких різновидів більшими розмірами і набагато приємнішим смаком кореня.

Лікувальні властивості пояснюються високим умістом інуліну, так що ці коренеплоди просто знахідка для діабетиків. Крім того, скорцонера містить чимало корисних мінералів, білків, вітамінів, біологічно активних речовин. З неї виготовляють лікарські препарати.

На відміну від більшості корисних рослин чорна морква має приємний аромат ванілі й непоганий смак. З листя готують смачні салати.

Корені перед приготуванням ошпарюють окропом — так їх легше очистити від шкірки. Відтак вимочують кілька годин у підкисленій воді, щоб вийшов молочний сік. Робити це треба обов’язково.

Корені тушкують, варять, додають у салати, омлети, соуси. Висушені коренеплоди використовують у кондитерській справі. А якщо трохи скорцонери покласти в консервацію, то овочі стануть твердими і хрусткими.

Виростити чорну моркву набагато простіше, ніж звичайну, позаяк вона абсолютно невимоглива і добре росте навіть серед бур’янів. Проте погано переносить загущені посадки і тінисті грядки.

Вирощують скорцонеру з насіння, а оскільки воно має дуже щільну оболонку, перед сівбою його на пару днів замочують у воді. Від посіву до зрілості мине 120-140 днів. Насіння сіють або рано навесні, або на початку літа. А можна, не замочуючи, посіяти під зиму, тоді коренеплоди виростуть набагато раніше.

Сіяти доцільно свіжим насінням, бо термін схожості довгий. Також до проблем вирощування можна зарахувати повільне проростання і в початковий період необхідність постійного контролю доброї зволоженості ґрунту. А ще висіяна в холодну землю скорцонера піддається цвітушності.

Викопують урожай перед самими приморозками. Треба бути дуже обережним, позаяк корені вельми ламкі, а, пошкоджені, вони довго не зберігаються. Можна залишити коренеплоди, особливо тонкі, які важко вибрати із землі, зимувати на грядці, тоді рано навесні викопаєте урожай для столу, коли особливий попит на вітаміни.

Зберігають коренеплоди в підвалах у піску за температури 0 — плюс 1°С.