• Олімпійська вітальня

Дівчата з характером

Микола МОТОРНИЙ.

Фото автора.

В Олімпійському домі відбулося традиційне вшанування найкращих спортсменів і тренерів.

ЦЬОГО разу свої заслужені нагороди отримали лауреати серпня та жовтня. Ними стали дворазова чемпіонка світу з дзюдо Дарина Білодід (на фото ліворуч) і її наставники-батьки Світлана Кузнецова, Геннадій Білодід і віце-чемпіонка світу зі стрибків у довжину Марина Бех-Романчук (на фото) та її особистий тренер Вадим Крушинський.

Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка привітав дівчат з успішними здобутками на світових чемпіонатах: «Сьогодні у нас родинне зібрання: Дарина з батьками, Марина з чоловіком Михайлом Романчуком. Дуже приємно, що ми маємо такі чудові спортивні сім’ї. Обидві наші героїні вперше отримують звання найкращої спортсменки місяця, але їхні чемпіонські результати дають чудову надію, що аж ніяк не востаннє».

У серпні Дарина стала наймолодшою дворазовою чемпіонкою світу за історію дзюдо, здолавши господарку змагань — представницю школи засновників дзюдо японку Фуна Тонакі. Крім того, вона є володаркою цьогорічного «золота» чемпіонату Європи та ІІ Європейських ігор у Мінську.

Марина минулого жовтня в катарському Досі на чемпіонаті світу, незважаючи на те що мала проблеми зі здоров’ям, упевнено взяла шість метрів 92 сантиметри зі стрибків у довжину. Цього вистачило, щоб здобути «срібло» світової першості. Однак і тренер спортсменки Вадим Крушинський, і вона сама вірять, що незабаром їй підкориться і найвища сходинка п’єдесталу — олімпійська. Адже, крім наставника, у Марини є ще й інший потужний мотиватор — її чоловік Михайло Романчук, який теж зовсім нещодавно виборов «золото» і «срібло» з двох дисциплін на етапі Кубка світу з плавання.

Після отримання відзнак я поспілкувався із новоспеченими лауреатками.

Дарина Білодід, студентка Національного університету фізичного виховання і спорту України: «З шести років займаюся дзюдо. До цього — художньою гімнастикою. Мама мріяла, щоб я стала гімнасткою. Мої батьки самі дзюдоїсти, тому я стала приходити до них на тренування. Мені дуже сподобалося, і я зрозуміла, що це мій вид спорту. Це була моя ідея. Хоч батьки спочатку були проти. Водночас мені дуже до вподоби дивитися змагання з художньої гімнастики.

Японку Фуну Тонакі, з якою я зустрічалася у фіналі чемпіонату світу-2019, обіграла вже вчетверте. Для японців це велика поразка, і вони хочуть знайти суперницю, яка буде мені незручна під час сутички. Подейкують, що вже готують нову дівчинку. Вона вища за Тонакі, має особливу техніку. Тобто японці шукають до мене ключики. Тож треба бути насторожі. Хоча готуватися до Олімпіади буду так само, як і до інших змагань».

Марина Бех-Романчук, студентка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: «У Досі налаштовувалася, що боротимуся за максимально високу позицію. Не було й думки, що щось не вийде. Але несподівано почалися проблеми зі здоров’ям. Тому півтора тижня перед чемпіонатом світу видалися неймовірно складними, було багато сліз, нервів. Виникали думки взагалі не брати участі у чемпіонаті світу. А втім, завдяки моїм рідним, моєму коханому чоловікові, моїм батькам, які мене підтримували, мотивували, я таки вийшла на змагання. Показати свій найкращий результат (692 сантиметри) мені вдалося тільки з п’ятої спроби. Я стрибнула всього на один сантиметр далі, ніж Есе Бруме з Нігерії, і трохи недотягнула до особистого рекорду (693 сантиметри).

Від імені читачів «Сільських вістей» побажав дівчатам нових перемог, особистих досягнень, медалей найвищого ґатунку. А ще: кохати і бути коханими!