П’ятниця, 11 жовтня 2019 року № 80 (19727)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19727/print.php?n=43677

Скарби краснобагаті Господні

Антоніна КІЗЛОВА.

Вхід на територію Ближніх печер.

11 жовтня (28 вересня за ст. ст.) відзначають Собор преподобних отців Ближніх печер Києво-Печерської Успенської лаври. Відвідання обителі, заснованої 1051 р. як віддалений печерний монастир, завдяки благочестю насельників та чудотворним святиням стало метою прощі для мільйонів вірян з усіх куточків православного світу.

Спроби вивести шанування Печерських святих на загально-православний рівень робилися з XII ст. На початку XIII ст. укладачі «Києво-Печерського патерика» прославили, зокрема, й 51 угодника у Ближніх печерах. Митрополит Київський Варлаам (Ясинський), котрий посідав кафедру в 1690—1707 рр., установив святкування на честь похованих у Ближніх печерах «по отдании Праздника Воздвижения Креста Господня в субботу первую» (між 22 по 28 вересня за ст. ст.). Утім, Синодальна церква Російської імперії офіційно визнала київських святих аж 1762 р., через 41 рік після своєї появи. Сучасну дату празника встановив 1886 р. митрополит Київський Платон (Городецький).

Усього в Ближніх печерах спочивають мощі 73 святих, з котрих один із засновників монастиря — св. прп. Антоній Печерський — похований у землі, дев’ять угодників — у затворах, а 12 греків, котрі будували Успенський собор Лаври, — в окремій ніші без домовин, під спільним покровом. Тіло св. прп. Іоанна Багатостраждального до радянських часів не лежало у відкритій труні на зразок інших, а стояло по груди в землі, захищене дерев’яними «обладунками». Угодник сам закопувався, щоб відігнати нечисті думки, так одного разу й помер. До середини 1920-х років відвідувачів печер, навіть неправославних, напували освяченою водою з маленької порожнинки в бронзовому хресті св. прп. Марка Печерника. Саме стільки води на день уживав подвижник під час життя в чернецтві. Десниця св. прп. Спиридона Просфорника є прикладом того, як правильно складати пальці, щоб перехреститися. Саме в Ближніх печерах покояться св. мч. Іоанн, убитий у дитинстві разом із батьком ще до Володимирового хрещення Русі, свв. прпп. Аліпій Іконописець, Нестор Літописець — укладач «Повісті временних літ», Агапіт — безоплатний лікар, а також св. Іуліанія, діва, княжна Гольшанська.

Окрім того, тут ушановують 30 угодників, не відомих на ім’я. Про їхню святість свідчить безбарвна рідина, що виділяється зі збережених черепів — мироточивих глав. 1988 р. в лабораторії кафедри біохімії Київського медичного інституту зробили хімічний аналіз мира. Виявилося, що в кожної глави воно різне, але всі зразки — органічна масляниста рідина не відомого науці походження.

Напередодні празника починається всенощна, 11 жовтня після літургії відбувається хресний хід із Верхньої Лаври до Ближніх печер, а потім — урочистий молебень.