Архів
П’ятниця,
11 жовтня 2019 року

№ 80 (19727)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаВербиченька

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Адреси досвіду

«Солодкі» мегавати

Олег КРИВОНІС.

Вінницька область.

НА Юзефо-Миколаївському цукровому заводі, що в селі Михайлин Козятинського району, споруджено біогазову станцію, яка працюватиме на жомі, що залишається після переробки цукрових буряків.

Будівництво станції розпочалось на початку зими 2018-го і нині практично завершено. Однак попереду ще пусконалагоджувальні роботи, адже процес добування біогазу має свої особливості, які необхідно враховувати.

— Біогазова технологія підв’язана під чимало видів органіки, — розмірковує директор станції Тарас Волосецький. — Жом, гичка, солома, тирса, полова — все це можна успішно переробляти на біогаз. Але оскільки працюватимемо із жомом, то вся технологія від А до Я має відповідати цій сировині.

Чого-чого, а жому на місцевому цукрозаводі вдосталь. Наприклад, торік на підприємстві після завершення переробного сезону залишилось його майже 30 тисяч тонн, які підлягають утилізації. Цього цілком достатньо, щоб біогазова станція безперебійно працювала цілий рік аж до наступного врожаю. Щоправда, будь-який жом для роботи не підходить — він має бути свіжий і неокислений. Для цього на території вже споруджено сучасні силососховища, які мінімізуватимуть контакти сировини з повітрям, а отже, унеможливлять розмноження різноманітних грибків і мікроорганізмів, що теж надзвичайно важливо.

— Якщо коротко, то процес добування біогазу відбувається наступним чином, — приєднується до розмови головний технолог Валентин Лонський. — У певних пропорціях і за відповідної температури змішуються сировина й вода, куди потім додаються культури певних мікроорганізмів. Суміш бродить, бактерії активно розвиваються, споживаючи при цьому органічні рештки та виділяючи біогаз. На перший погляд, ніби нічого складного, а насправді є багато важливих нюансів. Тому кожні три години необхідно брати проби й проводити лабораторні дослідження, щоб тримати під контролем ситуацію.

Добутий біогаз надходитиме на когенераційні установки сумарною потужністю 3,2 МВт на годину, що вироблятимуть електричну енергію, котру підприємство продаватиме вітчизняному енергоринку за «зеленим» тарифом. Окрім електрики, біогазова станція даватиме й теплову енергію, яка йтиме на власні та потреби цукрового заводу.

Остаточно запустити біогазову станцію заплановано перед Новим роком. За цей час фахівці завершать пусконалагоджувальні роботи, а Юзефо-Миколаївський цукрозавод, розпочавши цьогорічний переробний сезон, встигне накопичити достатню кількість свіжої сировини.

За словами Тараса Волосецького, після запуску біостанція працюватиме безперервно, а обслуговуватиме її персонал кількістю 25-30 осіб. Усі працівники місцеві, нині вони проходять відповідне навчання.

І на завершення ще одна цікава деталь. Відходами, які залишаються після виробництва біогазу, можна ефективно удобрювати ґрунти, родючість яких одразу покращується на 35-40%. Скажімо, 200 тонн переробленого жому дають до 2,5 тонни чистого органічного добрива, яке вже готові купувати українські та зарубіжні сільгоспвиробники.

На фото автора: Тарас Волосецький і Валентин Лонський (у центрі) разом із начальником монтажної бригади Василем Зеленьком та бригадиром-технологом «Української технологічної компанії» Дмитром Зеленьком обговорюють один із робочих моментів.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове