• У Верховній Раді

Гайки підкрутили скрізь

Марина ТІШКОВА.

Минув перший місяць роботи нового парламенту. Депутати темпів своєї діяльності не збавляють — законотворчий «ужинок» щоразу об’ємистий. Та чи завжди «багато» означає «добре»?..

РЕЗОНАНСНИХ та однаково важливих тем, які розглядались у парламенті наприкінці минулого тижня, було кілька. Проте №1 — все ж проєкт держбюджету-2020. У п’ятницю уряд його офіційно оприлюднив. Міністр фінансів О. Маркарова при цьому наголосила, що «стратегічні цілі уряду, по-перше, — максимально прискорити економічне зростання, а по-друге — прискорити перехід цього зростання у зростання добробуту людей». Депутатів це не вразило: теза-довгожителька мандрує політичною «саваною» вже кількадесят років. Тим паче що передумов для «зростання добробуту людей» фракції у проєкті не побачили — «перший бюджет» охрестили «бюджетом вимирання» через низькі соцвиплати та зменшення суми на субсидії. Проєкт заплановано ухвалити в першому читанні до 18 жовтня, у другому — до 15 листопада, а остаточно затвердити — не пізніше 1 грудня. Звичайно, деякі цифри й статті в процесі роботи будуть підкориговані, одначе вже сьогодні можна сказати одне: сподівання на прискорений «кінець епохи бідності» не виправдалися.

Резонансні зміни чекають на підприємців — «слуги народу» одноосібно ухвалили закони, котрі експерти вже охарактеризували як «часткове втілення мрії Азарова» та повернення «касового терору» початку і середини 2000-х років — цілковитий контроль і фіскалізація. Усі підприємці, що сплачують єдиний податок і мають дохід понад 1 млн грн на рік (за винятком ФОПів І групи, підприємців, що розраховуються у безготівковій формі, виробників), зобов’язані встановити програмні реєстратори розрахункових операцій. При цьому прибрано обов’язковість видачі паперового чека — єдиного фізичного підтвердження здійснення купівлі-продажу. Отож споживачі, які не вміють або не можуть собі дозволити користуватися смартфоном, захистити свої права не зможуть. Підприємці також не в захваті від посилення штрафів і запровадження можливості «стукачества» від покупців — вбачають у цьому великий тиск і перешкоджання розвитку.

Наступні зміни — президентська реформа прокуратури. Як ми писали напередодні, Генпрокуратуру перейменовано в Офіс генерального прокурора, максимальну кількість працівників зменшено з 15000 до 10000 осіб, і всі вони пройдуть переатестацію. Дехто з юристів оцінив концепцію схвально: йдеться про створення фактично нових органів, у які можна буде потрапити лише після спеціальної перевірки. Одначе й критиків вистачає. Негативний висновок насамперед дало Головне науково-експертне управління Верховної Ради: перейменування юридично невиправдане, недоцільна й невиправдана ліквідація Військової прокуратури, а скорочення числа працівників на третину загальмує розслідування кримінальних проваджень. Знищення прокурорського самоврядування, вказують в опозиції, — це серйозний удар по державі.

«Сюрпризи» чекають одержувачів субсидій та пільговиків: як ми й писали, їх очікує тотальна перевірка. У першому читанні ухвалено законопроєкт «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» — пенсій, допомог, пільг, субсидій, стипендій, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.