• Гаряча тема

Вовчий терор

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

На фото автора: Микола Боднаревський з козою, яка врятувалась од вовків.

Такого масштабного зухвальства сіроманці ще не виявляли. На пасовищі в Нагорянах було вчинено напад на козине стадо Миколи і Наталії Боднаревських. Від набігу зграї загинуло десять кіз, а одинадцята, покалічена, дивом урятувалася.

ТОГО ДНЯ випасала кіз помічниця Боднаревських Тамара. Після обіду вона вигнала стадо у вибране місце за селом. Ховаючись від спекотного сонця, тварини розбрелися стрімкими крутосхилами.

— Як розповіла мені згодом перелякана пастушка, вона побачила лише одного великого, розміром з теля, вовка, який відрізав гурт кіз від основного стада, — каже Микола Боднаревський. — Він загнав їх у глибокий виярок, де чекали, очевидно, інші члени зграї. Найімовірніше там були голодні вовченята, бо сам хижак не впорався б із такою кількістю здобичі. Вони, мабуть, уже підросли, а самі полювати ще не навчилися…

Про те, що вовк був не один, свідчить і той факт, що десь за півгодини після нападу не залишилось жодних слідів «трапези» — ні крові, ні об’їдків, ані самих тварин. Їх, напевно, зразу ж поволокли у лігво. Наступного дня зранку ми з дружиною знову вийшли на пошуки зниклих кіз. Вони у нас навчені відгукуватися на поклики, але всі наші старання виявилися марною тратою часу. Хоча нам вдалося натрапити на одну розтерзану козячу тушку. Ми її сфотографували і залишили в чагарниках — нехай уже доїдають…

Узяли сіроманці у нас найкращих робочих, дійних кіз. Можливо, вони були ще й погуляними, бо зараз проходить період парування — у стаді «працюють» два цапи з трирічним «досвідом роботи». Кожна коза коштує сьогодні в середньому півтори тисячі гривень. Неважко порахувати втрати фермера.

Загалом же з вини вовків у нас зменшилося поголів’я на двадцять п’ять кіз, — розповідає пан Микола. — І це проблема не лише моя, а й жителів довколишніх сіл — Хоньківці, Козлів, Яришів, Кремінне, Лядова, де у людей є свої рахунки з вовками…

Його слова підтверджує і хоньківський сільський голова Сергій Побережник: «Я родом з цих країв і ніколи раніше не чув про нашестя вовків, а минулої зими вони заявили про себе нападами на свійських тварин. Тоді районна влада відреагувала на наше спільне прохання і організувала відстріл хижаків. Було мобілізовано для цієї непростої справи три бригади місцевих мисливців, які знищили чотирьох вовків. Та під час облав не впольованою залишилася вовчиця — вона й дала новий приплід. Якщо оперативно не вжити ніяких заходів, то може статися так, що незабаром наші села перетворяться на закриту зону для заїжджих відпочивальників, а ми, місцеві, муситимо якось самі виживати в такій ситуації…».

За словами Сергія Побережника, з нинішнього травня по серпень у їхньому селі пропало чотири кози, зокрема дві його — «поцупили навіть з ланцюгами, якими дружина припинала тварин на пасовищі».

— З початком навчального року я серйозно переживаю за безпеку тринадцятьох дітей, які за три кілометри ходять пішки з хутора Качурівка до школи в Хоньківцях. До мене вже зверталися стурбовані батьки, проте я практично безсилий їм чимсь зарадити — надія тільки на мисливців-професіоналів, яких уже шукає Микола Боднаревський.

— У наших лісах помітно зменшилася популяція диких копитних, і головна причина цього явища — вовки, — вважає лісник Могилів-Подільського райагролісу Петро Гуліч. — Дорослій тварині щодня потрібно з’їдати понад два кілограми м’яса. Але лісова «кормова база» не нескінченна, тому й виходять сіроманці полювати свійських тварин. Вовка важко вполювати, бо хитрішого і сильнішого звіра немає. Не кожен мисливець здатний його перехитрити. Моєму синові Станіславу, який працює лісником у Мурованокуриловецькому районі, торік вдалося застрелити двох вовків. За це він отримав солідну грошову винагороду.

Петро Гуліч вважає, що сьогодні стоїть питання не про врегулювання чисельності вовчої зграї, яка з дня на день стає все агресивнішою, а про її ліквідацію. Бо кожна вовчиця дає шість-вісім особин приплоду, з яких виживає більша частина. Тож можна уявити масштаби загрози, яка чекає на придністровські села у найближчій перспективі. При цьому варто зауважити, що лігво вовка в терняках взагалі неможливо знайти, і знищити їх усіх одразу нікому не вдавалося. Тому не треба переживати, що «лісових санітарів» не стане.