АПК

_{Новація під новий клімат}

ПЕРШИЙ в Україні фісташковий сад заклав неподалік Ізмаїла на Одещині фермер Андрій Петков. Саджанці він привіз з Узбекистану, де вивчав досвід вирощування і особливості цієї культури.

Рослини вже досягли 40, а деякі 50-60 см, що свідчить про нормальну адаптацію. У наступному році Андрій Петков планує зайнятись прищеплюванням сортових форм. На перший врожай можна розраховувати через п’ять років, а на повне плодоношення — на 12-15 рік існування саду.

«Фісташка як культура цікава з двох основних причин: вона добре росте в посушливих регіонах і практично не вимагає поливу. На сьогодні рослини взагалі перебувають на повному самозабезпеченні без добрив, хімії та поливу. Весь догляд полягатиме в прищепленні і формуванні крони. А друга причина економічна, адже фісташкові горіхи добре цінуються на ринку», — зазначає садівник-новатор.

У міжряддях фісташкових дерев Андрій вирішив посадити мигдаль, який плодоноситиме на третій-четвертий рік. Це дасть можливість заробляти гроші на покриття інноваційних витрат.

Олександр

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.

Невдалий сезон

ЦЬОГОРІЧНИЙ сезон баштанних їхні виробники оцінюють, як невдалий. Це стосується і врожайності, і темпів реалізації, і ціноутворення. Головною причиною вони називають украй несприятливі для баштанних культур природні умови. До речі, через них цього сезону збільшився відсоток продукції великого розміру, яку споживач неохоче купує.

На думку фахівців компанії EastFruit, яка досліджує та аналізує європейський плодоовочевий ринок, нинішній сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік. Наразі виробники пропонують до продажу залишкові партії кавунів по 1,5-4 грн/кг. Останні партії динь фермери готові відвантажувати по 2,5-6 грн/кг залежно від сорту та якості, тоді як тижнем раніше ціна на цю продукцію була на 15% вища. Загалом же сьогодні ціна на кавуни в Україні пересічно на 35% нижча, ніж за аналогічний період минулого року. Ціни на дині в середньому знизилися на 45%.

_{Не забути про споживача}

АСОЦІАЦІЯ тваринників України звернулася до уряду з пропозицією щодо внесення необхідних змін до Інструкції з боротьби з африканською чумою свиней, які дозволили б переробку м’яса постраждалих від африканської чуми господарств на тушонку. За словами голови асоціації Ірини Паламар, така практика існує у багатьох країнах, зокрема у сусідній Польщі. Це дало б змогу фермам, які опинилися у зоні спалаху АЧС, хоча б частково відшкодувати збитки від забою тварин.

Можливо, така ініціатива і доречна, але хотілося б, щоб у разі її ухвалення на такій продукції було зазначено, з якого саме м’яса вона вироблена. Споживач має право обирати, купувати йому таку консерву чи ні.

Устина ГРЕЧАНЮК.