Рання осінь бродить по стерні

Микола ЛУКІВ.

Ластівки уже повідлітали.

Довші ночі і коротші дні.

Там, де ще недавно жнивували,

Рання осінь бродить по стерні.

Перше пасмо сивини з-під хустки,

Очі з тихим смутком в глибині.

І цвітуть журливо незабудки,

Де цвіли фіалки навесні.