Дем’янчики по-бердянськи

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Ніщо так не зближує жінок, як сумісний похід у гараж за чоловіком.

* * *

Старість — це коли незнайомих назв у аптеці стає все менше і менше.

* * *

— Пане адміністраторе, що це у вас за готель? Я прокидаюсь серед ночі від шуму і бачу, що у кімнаті б’ються дві миші.

Адміністратор похмуро:

— А ви що, хотіли, щоб за 30 доларів за добу ми вам у номері демонстрували бій биків?

* * *

Товариство друзів птахів виступило з вимогою заборонити хибну практику попереджувальних пострілів у повітря при затриманні злодіїв.

* * *

Минуле змінюється на краще швидше, ніж теперішнє.

* * *

— Може, мені в рудий колір пофарбуватись?

— Навіщо?

— Хочу що-небудь оригінальне зробити з головою.

— Книжку почитай!

* * *

— Любий! Нам треба купити що-небудь від комарів.

— А що саме?

— Ну, я не знаю. Можливо, квартиру в Лондоні.

* * *

Скромність, що прикрашає людину, називається біжутерією.

* * *

— Мій чоловік нагадує мені кактус.

— Чим же?

— Такий же неголений і біля комп’ютера.

* * *

Дівчина говорить своєму хлопцеві:

— Сфотографуй мене, будь ласка, з квітами.

— Добре, давай. А де квіти?

— Ось і я хотіла про це запитати: «Де квіти?»

* * *

Перед судом сидить бородатий волоцюга.

— Якщо ви здійснили все, в чому вас звинувачують, — говорить суддя, — то совість у вас повинна бути така ж чорна, як ваша борода.

— Якщо судити про совість по бороді, — заперечив той, — то у вас її немає зовсім.

* * *

Не можна вічно відкидати проблему. Все одно доведеться на неї коли-небудь наплювати.

* * *

Патрульний зупиняє старенький автомобіль, звідти виходить худорлявий чоловік.

— Ви перевищили швидкість.

— Як? Я ж їхав...

— Ви не їхали, а обганяли. У вас не горів ліхтар повороту, ви були не пристебнуті і розмовляли по телефону...

— Хто? Я? Не може бути.

— Ще раз здивуєтесь — поїдете на червоне світло, перетнете дві суцільні смуги і, відстрілюючись, почнете тікати від поліції...