П’ятниця, 9 серпня 2019 року № 63 (19710)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19710/print.php?n=43062

  • Сільські обрії

Хліба братів Жолновичів

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

На фото автора: зліва направо — помічник комбайнера Роман Стецик, водій КамАЗа Мар’ян Придиба, комбайнер Григорій Жолнович, бригадир Лучківської бригади Андрій Ванцур.

У ЗЕМЛЕРОБІВ гаряча пора. Що таке жнива, ні Григорію, ні Олегові Жолновичам, механізаторам сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Василя Стефаника з більш ніж двадцятирічним стажем, пояснювати не треба. Нині вони обидва — комбайнери. Один на сорокарічній «Ниві», другий — на такому ж «юному» «Доні». Графік доволі напружений, бо в господарстві 800 гектарів хліба — пшениця, яра та озима, жито, ячмінь…

— Як швидко збігає час, — з подивом зазначає старший із Жолновичів, Григорій. — Здається, вчора ми сіяли озимину, ярі культури, а вже жнивуємо.

Щоправда, звичної радості від нинішніх жнив у братів-комбайнерів нема. За сприятливих умов планували зібрати по 80 центнерів з гектара, але поки що виходить по 60…

— Воно й на око видно, що зерно щуплувате, — зауважує бригадир Андрій Ванцур. — Більша врожайність передбачається на полях, де сорти — німецькі, а «миронівка», якою засіяли 150 гектарів, на жаль, відстає...

Збирає вирощене кооператив трьома комбайнами. Третій винаймають. З цим проблем у Бродівському районі нема. Жнивують всі три бригади у загінках, а не один за другим. Цей метод виправдовує себе, бо в разі непередбаченої зупинки ніхто нікому не перешкоджає.

А від зупинок, на жаль, не застрахований ніхто. Хоч бабусю «Ниву» й дідуся «Дона» брати готували до жнив ретельно, збої під час жнивної напруги трапляються.

— Ось учора ремінь ходової тріснув, — нарікає на техніку Григорій. — Правда, тут же дали знати головному агрономові Богдану Мисаку, то відразу привіз…

…В полі почувся гуркіт КамАЗа. Мар’ян Придиба підігнав машину під шнек Григорієвої «Ниви». Посипався золотий потік. Раніше Мар’ян возив «брагу», а нині — хліб. «Від «браги» запах такий, що можна очманіти, тоді як аромат зерна ні з чим не зрівняєш. Дивовижні пахощі…», — на цій поетичній ноті чоловік сідає в кабіну і везе зерно у сховище. Не до поезії, бо гаряча ж пора!