• Актуально

Про товар — лише достовірну інформацію

Олена КОЩЕНКО.

Набув чинності закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який встановлює нові правила маркування харчів. Виробники мають три роки, щоб перейти на нові стандарти.

Отже, що нам передовсім потрібно знати? Коротко — про основні положення документа.

_{«Краще спожити до...»}

ТЕРМІН придатності називатиметься по-різному. Зокрема, разом із маркуванням «Вжити до…» з’явиться напис-порада «Краще спожити до…» та «Краще спожити до кінця…». Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринок надходять швидкопсувні та небезпечні з точки зору мікробіології продукти, на яких має бути зазначена конкретна дата «вжити до». Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (наприклад, сирі м’ясо або риба, яйця, кондитерські вироби з умістом крему, кулінарні страви).

Водночас ряд продуктів за дотримання встановлених умов зберігання цілком можуть залишатися безпечними ще протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, зазначеного у маркуванні (скажімо, цукор, кава, чай тощо). Для них буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами «краще спожити до…». Однак як після закінчення терміну «вжити до…», так і термінів «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…» продукти мають бути вилучені з реалізації.

_{Шрифт читабельний}

КОЛИ ми беремо до рук товар, то передовсім важливо, щоб інформацію про нього можна було прочитати. А зробити це далеко не завжди вдається без збільшувального скла. Віднині всі виробники мають друкувати добре «читабельним» шрифтом на упаковках своїх товарів, прибрати з них усі графічні елементи, які заважають читати. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не менше 0,9 мм.

Суттєвим є і таке положення: на першому місці інформація про продукт має бути державною мовою. Переклад на інші мови — за бажанням виробника або ж оператора ринку.

_{Жодних панацей}

ВІДТЕПЕР підприємці не зможуть приписувати лікувальні властивості продуктам або позитивні результати від їх споживання, яких вони насправді не мають. У законі вперше чітко прописана заборона на цей маркетинговий хід, метою якого є бажання виробників збільшити обсяги продажу своєї продукції. Задля цього на етикетці пишуть, що продукт «за умов регулярного споживання» сприяє нормалізації мікрофлори кишечнику, очищує судини, навіть омолоджує організм. Хоча насправді щодо цього не проводилось жодного клінічного дослідження.

Водночас закон визначає суворі правила застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчів і окремо — молочних продуктів. Зокрема, писати слово «натуральний» на пляшці чи пакеті молока припустимо лише у разі, якщо воно стовідсотково не містить сировини штучного походження (стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів). Коли ж у молочному продукті було бодай частково замінено складові (молочний жир, молочний білок, лактоза) або він вироблений із використанням жирів чи білків немолочного походження, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

_{Алергени і ГМО}

НАЛЕЖИТЬ обов’язково зазначати інформацію про наявність речовин, що можуть спричинити алергічні реакції або непереносимість. Інгредієнти-алергени, а також генно модифіковані речовини віднині належить окремо виділяти жирним шрифтом або кольором. Якщо продукт нефасований, то його склад має бути вказаний на мішку або на окремому стенді поруч. Позначка «ГМО» є обов’язковою, коли в будь-якому інгредієнті продукту частка ГМО більш ніж 0,9%.

_{За лід не платимо}

Є ГАРНА новина і для тих, хто купує заморожені товари. «Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі», — попереджає закон. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може дорівнювати кілограму, але самих креветок/риби буде всього 500 г. І це відображатиметься в маркуванні. Як і дата замороження цього харчу.

Крім того, у назві продукції, яка була заморожена до продажу, а продається у розмороженому стані, має міститися слово «розморожений».

_{Обдурив покупця — штраф 125 тисяч}

ОПЕРАТОРИ ринку харчових продуктів несуть відповідальність за недостовірну інформацію. При цьому штрафи за недоброчесність значно зросли: для фізичних осіб-підприємців — 10 мінімальних зарплат (41 730 грн), а для юридичних осіб — 15 (61 816 грн).

Водночас за введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

_{Замість післямови}

ПОЗА сумнівом, закону, який щойно набув чинності, люди чекали давно. Бо у нашій країні права споживачів порушуються масово і систематично. Втім…

Деякі вимоги щодо інформування про харчові продукти існували й дотепер, проте вони мало що змінили. Не змінять і нові, поки не відбудеться «перезавантаження» Держпродспоживслужби, яка безпосередньо займається контролем харчів і захистом прав споживачів. А це перезавантаження включає і новітнє оснащення її лабораторій (найчастіше технічно відсталих, без належного рівня обладнання). Бо тільки з допомогою сертифікованого за світовими стандартами оснащення можна виявляти недоброчесних виробників. Як це ведеться у країнах ЄС, де подібний закон давно і ефективно працює. Тоді обманювати споживача справді стане значно важче.