• Гаряча тема

Помста Прем’єра?

Михайло ГУБАШ.

Пам’ятаєте, як раніше будь-яке підвищення цін — навіть на смажене насіння, яким торгували бабусі, — пояснювалося банально просто: мовляв, курс долар зріс! Це була така собі універсальна паличка-стукалочка для виправдання здорожчання геть усього — як економічно обґрунтованого, так і безпідставно вольового.

ЗДАВАЛОСЯ б, ті часи вже давно минули, й останніми роками наступ на вміст кишень громадян пояснюється, як правило, суто економічними чинниками. Втім, причинно-наслідкові зв’язки ціноутворення і курсу долара міцно увіп’ялися у свідомість наших людей: якщо «зелена» валюта дорожчає, то й ціни на товари і послуги зростають відповідно. Щоправда, зворотного зв’язку чомусь ніколи не спостерігалося. Коли курс заокеанської валюти падав (трапляється й таке), ціни залишалися незмінними.

Тож пересічному споживачеві не дуже зрозуміло, чому долар в Україні вже не перший місяць дешевшає, а вартість деяких товарів і послуг росте. Так, зокрема, сталося з тарифами на електроенергію для промисловості, які від першого липня зросли на чверть. Подумаєш, скаже хтось, тож тільки для підприємств, якими володіє держава або жирні коти — олігархи, а для населення ціна на електрику залишається пільговою.

Та, мабуть, сьогодні вже мало кому треба пояснювати, що в економіці все пов’язано і зростання тарифів на електрику для «промки» і бюджетних установ, за вис­новками експертів, потягне за собою загальне здорожчання товарів і послуг, зокрема й для населення на близько 20%.

Створюється враження, що це рішення Кабмін на чолі все ще з Гройсманом пропихнув із одною-єдиною метою — знівелювати радість пересічних споживачів від зменшення тарифів на газ. А заодно помститися «новим обличчям» за те, що не залишають його на посаді. Адже від такого поспішного введення ринку електроенергії уряд застерігали не тільки вітчизняні промисловці та профільні експерти, а й міжнародні інституції, такі, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк і представництво ЄС. Усі вони радили українській владі не поспішати із запуском ринку, вказуючи на очевидні проблеми. Згодом своє занепокоєння висловили навіть РНБО та СБУ, які попередили про загрозу національній безпеці України.

Та де там! Позиція чільника уряду Володимира Гройсмана і міністра енергетики Ігоря Насалика залишилася твердою: ринок повинен запрацювати з першого липня. Дехто з експертів вбачає тут політико-економічний складник: мовляв, новація вигідна власнику енергетичного гіганта ДТЕК Рінату Ахметову і не вигідна Ігорю Коломойському, який володіє феросплавним бізнесом групи «Приват».

Утім, невдоволення нововведенням КМУ викликало масові й активні протести представників різних галузей важкої промисловості. Вже тиждень під стінами Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, триває безстрокова акція. Металурги, гірники, робітники коксохімічних підприємств, гірничозбагачувальних комбінатів, феросплавних заводів вимагають знизити тариф на електроенергію для промпідприємств. Люди бояться, що їхня продукція стане неконкурентоспроможною, заводи зупиняться і вони залишаться без роботи.

Тим часом в Асоціації водоканалів України заявили, що через підвищені тарифи на електроенергію чимало їхніх підприємств на місцях опинилися на межі банкрутства, вони просто не в змозі сплачувати за новими тарифами. Тому попередили, що від 20 серпня змушені будуть постачати воду споживачам погодинно. Така ситуація може призвести ще й до зриву опалювального сезону восени. Адже теплопостачальникам без води — ні туди і ні сюди. Ну а про суцільне здорожчання ми вже казали. Мабуть, недаремно в Службі безпеки та РНБО згадували про відповідні загрози.

Тож треба із цим щось робити. Терміново, доки не буде запізно. «Старий» уряд став у позу, а нового ще нема. Де ж вихід із ситуації, і чи є він узагалі? Таке рішення є, запевняє представник Президента України в Кабміні Андрій Герус. За його словами, впродовж лише одного місяця тарифи можна зменшити, але на це має наважитися регулятор ринку. Тому й «підштовхують» мітингувальники під стінами НКРЕКП керівництво установи до ухвалення розумного рішення. Та чи дослухається до їхніх вимог чиновництво і чинна влада?