• Це цікаво

Найзнаменитіша у світі парижанка

Париж… Кожний упізнає це французьке місто лише за одним символом — Ейфелевою вежею. Недарма її жартома назвали «найзнаменитішою в світі парижанкою». Втім, колись…

РІВНО 133 роки тому, в 1886-му, в країні за розпорядженням уряду було створено комітет із підготовки до святкування сторічного ювілею Французької революції, що мав виповнитися за три роки. До цієї дати вирішили приурочити й відкриття у Парижі всесвітньої виставки промислових досягнень. Її організаторам заманулося здивувати гостей столиці незвичайною спорудою. З цією метою було оголошено загальнонаціональний конкурс архітектурних та інженерних проектів, а його переможцеві обіцяно високу грошову винагороду.

Конкурсний комітет завалили ідеями та кресленнями «незвичайних споруд». Серед них були і оглядове колесо, і гігантська гільйотина, що мала символізувати Французьку революцію, і кам’яна башта на зразок Вавилонської вежі й навіть величезна винна бочка… Однак журі вибрало проект Гюстава Ейфеля, відомого в інженерних колах фахівця, за проектами якого на той час уже було побудовано навісний міст через річку Гаронна та універсальний магазин у Парижі, скляний дах якого підтримувався тільки сталевими арками.

Він запропонував спорудити на Марсовому полі таку собі вхідну арку до виставкових павільйонів: склепану з металевих балок височенну вежу, на верхівці якої працював би «найвищий у світі ресторан», до якого людей доставляли б ліфти. Незабаром, у січні 1887-го, будівництво розпочалося.

Але як тільки башта почала здійматися над Парижем, стала впадати в очі величезна невідповідність між цією металевою конструкцією та традиційними кам’яними будинками столиці. І тоді всі французи «ополчилися» на башту. Триста письменників та художників (серед них Александр Дюма-син, Гі де Мопассан) направили меру міста протест проти будівництва «непотрібної і жахливої конструкції, яка спотворила історичний вигляд столиці».

Протести були настільки бурхливими, що було вирішено знести башту відразу після завершення всесвітньої виставки. Але споруда, відкриття якої відбулось 31 березня 1889 року, мала грандіозний успіх. За шість місяців роботи виставки на вежу піднялися два мільйони відвідувачів. Звичайно, кожний купував вхідний квиток. До кінця року третина витрачених на зведення башти коштів окупилася. На такий комерційний успіх ніхто не розраховував. Отож було вирішено «подовжити» життя башти ще на 20 років. Після цього один із головних противників Ейфелевої вежі Гі де Мопассан став регулярно обідати в її ресторані. Проте й через 20 років ніхто не демонтував башту, яка зажила слави знаменитої будівлі французької столиці. Самі французи стали прихильно називати її «La dame de fer» («Залізна леді»).

Понад 40 років Ейфелева вежа була найвищою спорудою у світі, майже вдвічі вищою від найвищих тогочасних «висоток» світу — піраміди Хеопса (146,6 м), Кельнського (156 м) і Ульмського соборів (161 м), монумента Вашингтона (169 м). Допоки 1931-го її нарешті не перевершила висотою будівля Крайслер Білдінг у Нью-Йорку. Параметри останньої такі: висота — 324 метри, башта спирається 16 опорами (по чотири в кожній «нозі») на квадрат площею 1,6 гектара, її вага понад 10 тисяч тонн. На будівництво використано 18 038 металевих деталей і понад 2,5 мільйона металевих заклепок…

У березні нинішнього року «найзнаменитіша у світі парижанка» вже відзначила своє 130-річчя. Щороку понад 7 мільйонів відвідувачів піднімаються на вежу, яку в Книзі рекордів Гіннесса визнано туристичною пам’яткою світу, яку найбільше фотографують.