• Слава і біль України

Відновили честь

Марина Тішкова.

90-річний закарпатець Іван Мирон, учасник антикомуністичного підпілля, став першим, із кого Національна комісія з реабілітації зняла всі звинувачення.

ЩЕ В ТРАВНІ 2018 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Попередній — «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», ухвалений ще в УРСР, не враховував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами. На виконання нового закону було створено Національну і регіональні комісії з реабілітації, які розпочали активну роботу.

Пан Іван — особистість унікальна. Він єдиний закарпатець — живий учасник підпілля 1950-х років, котрий повністю відбув покарання і досі залишався обвинуваченим у «державній зраді», також перший, кого було реабілітовано саме за новим законом, і один з небагатьох, хто дочекався цього за життя. До речі, статус потерпілих від репресій набули і діти репресованих, які на момент арешту батьків були неповнолітніми, і дружини «ворогів народу».

Чоловік, проживши нелегке життя, у поважному віці зберіг ясний розум і міцну пам’ять. Згадує, що любов до України прищепив йому та братові батько — сільський дяк. На все життя лишилися в пам’яті спогади про «агітацію» вступати в колгоспи — над руками тих, хто не хотів підписувати заяву, замахувались сокирою. Перелякані люди згоджувались на все... Землю, яку сім’я пана Івана, обживаючись, впорядковувала дуже важкою працею (місцевість же гірська), відібрали. Власне, варварське насаджування «нового суспільного ладу» и спонукало тоді ще 22-річного хлопця після отримання призовної повістки перейти в підпілля. «Давати присягу владі, яка стільки зла принесла моїй сім’ї і всій Україні, я не міг. Як я міг присягнути тим воронам, які зробили моїх батьків рабами на своїй землі?!» — говорив він в одному з інтерв’ю. Потім був арешт, обшук (знайшли маленький синьо-жовтий прапорець, привезений батьком у 1937 році з чергового з’їзду «Просвіти», та заборонені твори Шевченка, Грушевського, Винниченка, часопис «Ідея і Чин»), максимальний термін ув’язнення — 25 років, табори... Іван Мирон відбував покарання в Норильську, він учасник відомого повстання, яке стало початком руйнування системи ГУЛАГ. Не був реабілітований за радянських часів, бо не визнав провини, а в 1990-х — бо його справу перекваліфікували зі «зради Батьківщини» на «державну зраду». Усунути правову колізію змогли лише після оновлення законодавства.

Попереду в реабілітаційної комісії чимало роботи. Визнання державою правдивості своєї боротьби за вільну Україну чекають і живі учасники, і вже померлі, чия честь має бути відновлена.