Вівторок, 9 липня 2019 року № 54 (19701)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19701/print.php?n=42788

  • Олімпійська вітальня

Мій дім — Україна

Микола МОТОРНИЙ.

Національний олімпійський комітет вшанував лауреатку спортивного квітня — чемпіонку Європи з жіночої боротьби Оксану Лівач. Президент НОК України Сергій Бубка подякував борчині за гідний виступ і побажав знову підкорити спортивну Європу і світ.

ОКСАНА Лівач була визнана найкращою спортсменкою квітня в Україні завдяки її перемозі на чемпіонаті Європи зі спортивної боротьби у ваговій категорії до 50 кілограмів. Золотий тріумф 21-річної борчині в румунському Бухаресті став першим на «дорослому» рівні. Крім того, Оксана стала наймолодшою чемпіонкою Європи-2019 з України.

Свої нагороди отримали і наставники-лауреати спортивного місяця — тренер із жіночої боротьби Володимир Євонов, який привів своїх підопічних до першого загальнокомандного місця на форумі Старого світу, та особистий наставник Оксани Лівач призер Олімпійських ігор Андрій Стадник, а також президент Асоціації спортивної боротьби України Олег Кравченко.

Після урочистого вшанування Оксана Лівач поспілкувалася із журналістом «Сільських вістей».

— Які емоції відчула, дізнавшись про своє лауреатство?

— Дуже зраділа! Таке визнання отримую вперше. Воно мотивує і надихає на нові перемоги. До речі, статуетка важка, її навіть важко втримати в руці. Це немов свідчення того, скільки праці стоїть за нею.

— Борчинь яких країн вважаєш незручними суперницями?

— Фаворитками завжди були японські спортсменки. Хоч кожна суперниця, яка приїжджає на європейську або світову першість, етапи Кубка світу, має власні хитрощі та методи, які їй допомагають виступити краще. З моїм тренером також завжди готую кілька домашніх заготовок.

— До кожного турніру готуєшся за спеціальною програмою?

— Зазвичай нічого особливого і нового не роблю. Тренуюся двічі на день, усе за стандартною схемою. Також психологічно себе налаштовую на те, що як на зборах, так і на змаганнях потрібно буде докласти більше сили та енергії, щоб продемонструвати хороший результат.

— Напередодні змагань чи перед виходом на килим віриш у якісь прикмети або забобони?

— У дитинстві на змаганнях виступала тільки у «щасливому» тріко, але зараз уже це переросла. Бо добре розумію, що дотримання жодних забобонів на килимі мені не допоможе перемогти суперницю. Хоча зазвичай серед борчинь є певні прикмети. Одна із найпоширеніших — у жодному разі не зважуватися перед стартом.

— Чи відмовляєшся заради потрібної ваги від улюбленої їжі?

— Раніше напередодні змагань повністю обмежувала себе у солоному і солодкому. Але сьогодні проблем із вагою у мене немає. Тому сидіти на дієтах чи відмовляти собі у чомусь смачненькому немає потреби.

— Які сувеніри зазвичай привозиш додому?

— Поки що не маю власного музею спортивних нагород та сувенірів. А ось рідним і друзям залюбки купую різноманітні магнітики на холодильник, значки та плакати.

— Ти вже побувала у багатьох країнах світу. Чи змогла б якась із них стати твоїм новим домом?

— Сподобалося багато країн, в яких довелося побувати. Найкомфортніше почувалася у Туреччині та Польщі. Проте не думаю, що змогла б там залишитися жити.

— Чи є у твоїх подальших планах виступати за національну команду іншої країни, де зарплата та преміальні суттєво відрізняються від України?

— Подібного навіть у думках немає. Я українка, і зрадницею ніколи не буду. Я задоволена своєю боротьбою, роблю все, що мені до снаги. Сподіваюся, попереду в мене ще буде багато вдалих стартів задля блага українського спорту.

— Які найближчі плани?

— Невеличка відпустка і знову до тренувального залу. Найперше завдання — здобути ліцензію на Олімпійські ігри 2020 року, що відбудуться у Токіо. Після цього почну сезон підготовки до цих найважливіших у житті кожного спортсмена змагань. Звичайно, мрію про олімпійське «золото». Заради цього тренуватимуся ще наполегливіше.