• Про тих, хто поруч

Сільський майстер

Юлія ІВАСЮК.

Фото автора.

ТАЛАНТ, якщо він є, обов’язково проб’ється, а людину, яка його має, оцінять інші й захоплюватимуться нею. Так сталось і з Іваном Лабузом.

У дитинстві він дуже любив малювати. Збирав копійки, щоб придбати новий пензлик, фарби і полотно. Проте батьки не надали особливого значення захопленню сина і були переконані, що простому хлопцю з Івашків Кодимського району Одещини не до снаги стати відомим художником. Іван хоч і засмутився, проте батьківській волі не перечив. Закінчив Харківське професійно-технічне училище, але здобутий фах токаря відкрив нові можливості для розвитку його творчості. Після армії Іван Петрович почав професійно займатися живописом: малював портрети, ікони, пейзажі. Згодом перейшов до народних ремесел і художніх промислів, захопився гончарством і різьбленням. У своїй роботі використовував різноманітні технічні прийоми обробки дерева: видовбування, виточування, вирізання, випалювання, шліфування. Завдяки технічним знанням, йому вдалось змайструвати власний токарний станок.

Сьогодні Іван Петрович уже на пенсії, тож може повністю зануритись у світ творчості. А свої садок і подвір’я чоловік перетворив на справжнісінький музей просто неба. Тут власноруч збудовані літак, танк і п’ятиметрові вежі для спостереження. Дерев’яну техніку діда Івана полюбляє дітвора, яка часто забігає до нього погостювати. А на «вежу» господар-романтик піднімається разом зі своєю дружиною щоранку і щовечора — насолодитись ніжними світанком і заходом сонця…