• Про це говорять

У парламент через поліграф?

Магарита СИТНИК.

Час од часу наш політикум і суспільство, подібно до добрячого землетрусу, стрясають корупційні скандали. Їхні фігуранти зазвичай запевняють усіх у своїй невинуватості, заявляючи свою готовність пройти «детектор брехні». А напередодні чергових виборів у публічному просторі лунають заклики перевіряти ще й кожного кандидата щодо достовірності оприлюдненої ним інформації. До речі, в деяких країнах таке практикується. Тож чи варто сподіватися, що він зможе допомогти у боротьбі із корупцією?

НАСАМПЕРЕД детектор брехні або, як ще його називають, поліграф — це дуже складний і «серйозний» пристрій, суть роботи якого незалежно від виробника і комплектації — реєстрація змін фізіологічного стану людини за такими показниками, як частота дихання, пульс, тиск і гальванічна реакція шкіри, під якою розуміють її електричні властивості, також відстежуються зміни реакції зіниць і діяльності мозку з допомогою функціональної МРТ.

Як пояснює гендиректор Українського бюро психофізіологічних досліджень і безпеки І. Усиков, перевірка відбувається так: під конкретне завдання складається спеціальний тест, який може містити 6-12 запитань. Їх попередньо зачитують особі, аби узгодити, чи все їй зрозуміло. Якщо респондентові суть ясна, він або говоритиме правду, або брехатиме. Далі в гру вступає пам’ять людини, котра влаштована таким чином, що коли в неї запитати про щось знайоме, вона почне згадувати, й зупинити цей процес неможливо. Якщо запитання не містить чогось небезпечного для респондента, він може про це розповісти, і навпаки — буде намагатися приховати небажане.

Прилад у процесі цього опитування реєструє зміну психофізіологічних показників, які мають приблизно такий вигляд, як стрічка кардіограми. Далі отримані результати розшифровують поліграфологи, і це є найважливішою частиною дослідження, бо «діагностувати» смисли може лише людина. Частий пульс чи напружене дихання не є ознакою брехні, адже можна хвилюватися й коли говориш правду — наприклад, даються взнаки проблеми зі здоров’ям або страх, що показане на пристрої стане підставою для неправдивого звинувачення. Фахівці, одержавши графік кривих, аналізують та порівнюють їх. Коли людина каже правду, то може хвилюватись, але приблизно з однаковою силою. Натомість якщо запитання становить загрозу, то особа відчуває емоцію страху, й у неї «скаче» психофізіологічний стан. Саме ці стресові зміни спеціаліст повинен побачити, зрозуміти їхню справжню причину і максимально об’єктивно описати.

При цьому варто знати, що обдурити саму «машину», яка, втім, дає точність не 100-відстоткову, а 85—97%, неможливо, бо вона дуже чутлива і знімає показники як слід. Увести в оману можна недосвідченого або низькокваліфікованого поліграфолога. Професіонала ж не обдуриш ні прийнятими напередодні медикаментами-блокаторами, ні спеціальною підготовкою. «Народні засоби» теж не діють: про всі такі (заподіяння собі болю, недосипання, споживання кави, медитація тощо), написані в Інтернеті «розумниками», спеціалісти давно знають і мають методи їх виявлення.

Однак розуміти, що поліграф — то не «чарівна паличка» для поповнення в’язниць. Наприклад, у США і більшості європейських країн результати тесту не приймаються в карному суді як доказ. Їм знайшли інше застосування. У Великій Британії, приміром, поліграф використовують у рамках нагляду за звільненими і умовно засудженими, які вчинили тяжкі злочини на сексуальному ґрунті. У США тест на «детекторі брехні» проходять кандидати на роботу в ЦРУ й інші державні відомства, іноді цей метод застосовують у проведенні розслідувань на етапі визначення кола основних підозрюваних. Може, варто застосувати цю практику і в нас? Щоправда, коло тих, кого варто перевірити в нашій країні, аж надто велике…

До речі, в Україні чимало приватних фірм пропонують тестування на детекторі брехні. Можна перевірити претендентів на отримання роботи, чесність працюючого персоналу, причетність особи до вчинення злочину та провести розслідування особистого характеру (зрада, наркотична залежність, приховування реальних прибутків одного із подружжя… ). Ціна тестування від 1400 до 2000 гривень.