Архів
П’ятниця,
14 червня 2019 року

№ 47 (19694)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаПост здоров’я

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Бувальщина

Зробив вибір

Пилип ЮРИК.

м. Запоріжжя.

Андрiй — чоловiк досить флегматичний. Перед тим як щось зробити, — довго, аж надто, думає. Потiм ще довше збирається. Виконує будь-яку роботу повiльно-повiльно. Пiдганяй його чи нi — нiчого не вийде. Буде спокiйним, як дверi. Навiть не огризнеться задля годиться.

Завiв Андрiй собаку. Мовляв, дiти в школi, вiн i дружина — на роботi, а сторож у квартирi потрiбен. Але ж цуценятко те почало пiдростати й шкоду робити: то дверi пошкрябає, то простирадло стягне з лiжка та пошматує, то вiдро з водою на кухнi переверне. Тому Надiя, дружина, почала наполягати, щоб Андрiй або продав пса, або комусь подарував, скажiмо родичам у село. Але чоловiк, як завжди, просто мовчав.

Терпець у дружини увiрвався, коли собака заподiяв нову рахубу. Чоловiк якраз вечеряв на кухнi, повернувшись iз роботи. Вбiгає перелякана Надiя та з порога:

— Ось глянь, Андрiю, твiй улюбленець Пiрат моє взуття погриз! Iталiйськi чобiтки, французькi черевички, новесенькi польськi босонiжки — все це доведеться тепер викинути. Самi збитки! Отже, вибирай: або я залишаюся з тобою, або пес! Двом нам тут не жити! Я чекаю вiдповiдi.

Вражений до глибини душi таким ультиматумом, Андрiй неквапом пiдвiвся, дiстав iз холодильника пiвлiтрову пляшку горiлки, вiдкоркував, налив келиха, поволi випив, обхопив голову обома руками й помалу жував. Потiм вiн потихесеньку наливав другу чарчину й процiджував горiлку помiж зубами. Довго занюхував хлiбом, вiдламував шматочок i вкидав до рота. Знову помалу наливав i випивав та закусував, аж поки в пляшцi не залишилося й краплини. Нарештi встав i звернувся, карбуючи кожне слово, до дружини, яка так i стояла весь час у дверях мов закам’янiла:

— Так, Надю, я вирiшив. Тут залишається пес! Бо якщо залишишся ти, то мені доведеться купувати тобі нову взуванку...

Версія для друку          До списку статтей

Мініатюри

Микола АТАМАНЧУК.

м. Київ.

Чи не будуть вибори змаганням

Пройдисвітів, корупційних кланів?

* * *

Закрадається сумнів, чи ми розумнішаємо,

Якщо чи не після кожних виборів біднішаєм?

* * *

Слідом за дебатами — голосування,

А за голосуванням — галасування.

* * *

Бідкається соціум, що кепську владу має,

Хоч своїми голосами її «підпирає».

* * *

Суть політреклами, як завше,

Одна і та ж: обманути, не збрехавши?

 

— До торговельно-розважального центру далеко?..

Мал. А. Василенка.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове