• Згадай, уболівальнику!

Єврокубкові вершини «Динамо» і «Шахтаря»

Микола МОТОРНИЙ.

Травень — початок червня 1975, 1986 і 2009 років увійшли в історію вітчизняного футболу трьома перемогами українських команд в єврокубкових турнірах. Підопічні Валерія Лобановського двічі привозили до Києва Кубок кубків, а донецький «Шахтар» — Кубок УЄФА.

РІВНО 44 роки тому київське «Динамо» здобуло перший за свою і усього Радянського Союзу історію європейський трофей — Кубок володарів кубків. Команда Валерія Лобановського по черзі вибила з розіграшу болгарський ЦСКА (1:0, 1:0), німецький «Айнтрахт» (3:2, 2:1), турецький «Бурсаспор» (1:0, 2:0) і голландський ПСВ (3:0, 1:2). У фіналі, який відбувся у швейцарському Базелі, динамівцям протистояв угорський «Ференцварош». Обидва суперники представляли соцтабір, але у СРСР саме грандіозно відсвяткували 30-річчя перемоги у Другій світовій війні. Відомо, на чиєму боці воювали угорці... А в самій Угорщині після придушення в 1956-му радянськими військами повстання в Будапешті представників СРСР відверто недолюблювали. Тож чекали від «Ференцвароша» тільки перемоги. Словом, у гри був ще й політичний підтекст.

Проте гравці «Ференцвароша», судячи з усього, перегоріли ще до стартового свистка. Дубль Онищенка і «контрольний постріл» від Блохіна привели до перемоги киян (3:0). Відзначали її шампанським (кілька ящиків кримського ігристого вина примудрилися провезти в Швейцарію адміністратори «Динамо»), яким заповнили чесно завойований трофей.

На жаль, уже немає на світі Валерія Лобановського, капітана тієї команди Віктора Колотова, голкіпера Євгена Рудакова, тренера Олега Базилевича, захисників Віктора Матвієнка і Валерія Зуєва. Але багато хто продовжує працювати у футболі. До речі, з того складу вийшло відразу чотири наставники збірної України — Анатолій Коньков, Леонід Буряк, Олег Блохін і Михайло Фоменко.

Київське «Динамо» середини 1980-х було командою майстрів світового рівня. Щоправда, на початку походу за Кубком володарів кубків кияни програли «Утрехту» — 1:2. Та через два тижні динамівці каменя на камені не залишили від володаря Кубка Голландії — 4:1. Далі на одному диханні були пройдені румунська «Універсітатя» (2:2, 3:0), віденський «Рапід» (4:1, 5:1), празька «Дукла» (3:0, 1:1).

Суперник по фіналу був дуже грізний — мадридський «Атлетіко». Команда Луїса Арагонеса звикла грати від оборони, чатуючи на помилки своїх суперників. Тому кияни вибрали єдину вірну тактику — приголомшити суперника з перших секунд матчу, забити швидкий м’яч та примусити «Атлетіко» грати в не звичний для себе футбол, коли потрібно забивати, а не вичікувати на помилку.

Ця тактика спрацювала вже на шостій хвилині: Заваров головою послав м’яч у ворота всесвітньо відомого аргентинського голкіпера Убальдо Філола, який відбив його під удар Бєланова.

Кияни постійно атакували, нагородою за це стали два голи наприкінці зустрічі. І досі перед очима комбінація віялом Рац — Бєланов — Євтушенко — Блохін з чітким ударом останнього. Коли м’яч влетів у сітку, Олег переможно звів руки перед трибунами з вболівальниками «Атлетіко». Те, що відбувалося після фінального свистка, не описати простими словами. Неймовірна радість, ейфорія від яскравої перемоги. А скільки мрій було, що ось наші тепер зададуть усім на чемпіонаті світу, а потім і Кубку чемпіонів…

У 2009-му український клуб став володарем європейського трофея уперше за часів незалежності. Донеччани стартували з Ліги чемпіонів, у групі з «Барселоною», «Базелем» і «Спортінгом» фінішували тільки третіми. Долю путівки вирішило протистояння з останнім — «Шахтар» поступився двічі, втративши шанси на Лігу чемпіонів.

В 1/16 Кубка УЄФА гірники потрапили на «Тоттенгем». Англійська команда, зосереджена на боротьбі у внутрішньому чемпіонаті, на матчі виставила дублерів, «Шахтар» переміг — 2:0 і 1:1. Потім гірники здолали російський ЦСКА — 0:1, 2:0. Тут теж не обійшлося без усмішки фортуни — вирішальної помилки припустився воротар ЦСКА Ігор Акінфєєв, а судді не зарахували гол московського бразильця Вагнера Лава. У чвертьфіналі «Шахтар» упорався з «Марселем» — 2:0 і 2:1.

А потім був перший за історію український півфінал. У Києві «Динамо» мало перевагу, але недотиснуло донеччан — 1:1. У матчі-відповіді Жадсон швидко відкрив рахунок, але на початку другої половини гри Бангура зрівняв його. На передостанній хвилині Ілсіньо вивів «Шахтар» у фінал — 2:1.

У вирішальному матчі «Шахтар» зустрівся з німецьким «Вердером». Луїс Адріану відкрив рахунок на 29-й хвилині, Налдо на 35-й відновив рівновагу. Вирішальний м’яч забив Жадсон (у додатковий час) — 2:1.

Зараз дехто скептично ставиться до колишніх Кубка володарів кубків та Кубка УЄФА. Мовляв, турніри були несерйозні. Тож для скептиків наведу список претендентів на перемогу в Кубку кубків сезону-1974-1975. Це — «Ліверпуль», ПСВ «Ейндховен», «Реал» (Мадрид), «Бенфіка», «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні), «Црвена звезда» (Белград), «Ференцварош». Думаю, коментарі зайві.

На фото: прохід Олега Блохіна у матчі з «Атлетіко». 1986 рік.