• Це цікаво

Найцінніший жіночий одяг України

Ольга ЦАРЕНКО.

МОЖЛИВО, хтось подумав, що мова про сукню або пальто, створені одним із відомих сучасних модельєрів. Але ні. Поки що жодна річ із їхніх колекцій за своєю цінністю не може позмагатися із кунтушем, який 300 років тому носила дочка гетьмана Данила Апостола Параска.

Сьогодні ця одежина зберігається у Чернігівському історичному музеї. Останній носить ім’я Василя Васильовича Тарновського — видатного історика, громадського діяча другої половини ХІХ століття, котрий зібрав і подарував чернігівській громаді безцінну колекцію старожитностей. Кунтуш Параски Апостол є не лише однією з перлин цієї колекції, а й вважається найціннішим жіночим одягом України.

Кунтуш — верхній жіночий і чоловічий одяг із відрізною приталеною спиною та довгими вузькими рукавами з розрізними вилогами. Застібався він лише гапликом на талії. Зимові кунтуші підбивалися хутром соболя, білки, куниці, легкі — дорогими тканинами. Ця одежина була ознакою заможності, високого соціального стану. Але носити кунтуші козацькій старшині дозволялося лише поза службою. Для останньої вдягали здебільшого черкески.

Кунтуш Параски Апостол був пошитий, імовірно, для особливо урочистих виходів. У «Каталоге украинских древностей коллекции В. В. Тарновского» є коротка його історія. Записано, що власницею одягу була дружина осавула Михайла Васильовича Скоропадського. Це і є Параска Данилівна Апостол, яка померла 1731 р. За кроєм і малюнком орнаменту можна припустити, що річ була створена між 1715 та 1731 роками.

Кунтуш досить добре зберігся, щоправда, не «дожили» до наших днів підкладка і хутрова окантовка. Матеріал, з якого він пошитий, надзвичайно гарний і дуже дорогий. Дозволити собі придбати такий могли лише представники козацької та церковної знаті. Це зелена, найімовірніше, турецька парча з шовковим досить щільним тлом, по якому золотими і срібними нитками витканий орнамент із великих квіток та листя. Ті, хто знається на старовинному одязі, стверджують, що навіть дуже досвідчений ткач виготовляв за день не більш як 10 см подібної тканини. Речі із неї дбайливо зберігалися, їх передавали у спадок, перешивали, вважали дорогоцінним подарунком. Відріз з такої парчі дарувався як почесна нагорода.

До речі, майже всі сучасні вітчизняні модельєри у своїх колекціях мають верхній одяг на зразок козацьких кунтушів. Можливо, він не дуже практичний, але надзвичайно красивий.