• ​З приводу

Врятує хіба що диво

Євген СИТНИК.

До Рокитнівського районного відділення Нацполіції, що на Рівненщині, надійшла інформація: на складі у селі Глинне зберігається незаконно видобутий бурштин та обладнання для його обробки. Тож правоохоронці разом із представниками прокуратури і прикордонниками приїхали у цей населений пункт для проведення обшуку.

АЛЕ тільки-но слідчі, маючи ухвалу суду про обшук, намірилися увійти до складського приміщення, яке, до речі, є власністю депутата районної ради, як їх оточили агресивно налаштовані місцеві мешканці. Вони відтіснили правоохоронців з території складу, відібрали у них відеокамери, документи.

«Мене грубо виштовхали звідти, — розповіла заступник керівника Рокитнівського відділу поліції Лілія Богданець. — Я не постраждала, а от моєму заступникові були заподіяні тілесні ушкодження, йому навіть довелося звернутися по медичну допомогу».

Жодного учасника сутички не затримали. Щоправда, відкрили провадження за опір правоохоронцям і завдання тілесних ушкоджень.

На жаль, подібні повідомлення вже не сприймаються, як надзвичайна подія. Про нахабний і практично безкарний опір нелегальних копачів бурштину правоохоронцям чуємо постійно. Торік на Рівненщині поблизу села Кухітська Воля Зарічненського району близько двохсот молодиків у балаклавах та з палицями в руках заблокували рух автомобілів, на яких поліцейські проводили рейд по місцях незаконного видобутку сонячного каменю. У бік правоохоронців полетіло каміння, всі авто були сильно пошкоджені. А поблизу села Великий Черемель Дубровицького району при спробі скласти протокол та вилучити мотопомпи постраждали троє поліцейських. З тілесними ушкодженнями у вигляді численних забоїв, саден та травм голови вони були госпіталізовані до лікарні. При цьому повідомлялося, що старателі, які на них напали, мали при собі зброю. Аби захиститись, поліцейським довелося зробити попереджувальні постріли у повітря…

Вочевидь, райони, де роками процвітає незаконний видобуток бурштину, остаточно перетворилися у місцини на кшталт бразильських фавел та колумбійських кокаїнових плантацій, куди правоохоронці без підтримки армії та бронетехніки й носа не ризикують показати. На жаль, в Україні нещадне, варварське нищення природи нелегальними копачами бурштину перетворилося на неконтрольований процес. Важливе уточнення: не контрольований державою. Ті, хто його організовує та «кришує», міцно тримають ситуацію в руках. Найстрашніше те, що місцеві жителі вже не уявляють свого існування без цього промислу, живучи за принципом «після нас хоч потоп». При цьому далеко не скрізь панує тотальне безробіття, яким більшість виправдовує незаконний промисел. Навпаки, деяким місцевим підприємствам конче не вистачає робочих рук. Але хто ж буде горбатитись за зарплату, яка в десятки разів менша, ніж прибуток із нелегального бізнесу? Вже є цілі династії нелегальних копачів. Куди йдемо?

Кожна нова влада обіцяє повернути бурштинодобувну галузь у законне русло. Але, вочевидь, ідеться про перекриття таких величезних грошових потоків, що краще плисти за течією, ніж потрапити у небезпечну, а може, й смертельну круговерть. Врятує природу, мабуть, лише диво.