• Медична панорама

_{На Кубу для оздоровлення}

Олена КОЩЕНКО.

ПІВСОТНІ українських дітей зі шкірними та нескладними онкологічними захворюваннями найближчим часом вирушать на безоплатне оздоровлення на Кубу.

Тамтешня програма з оздоровлення дітей була започаткова у 1990-му і діяла 20 років поспіль. Проте 2010-го через брак коштів в уряду Куби була згорнута. За цей час загалом було оздоровлено понад 23 тис. українських дітей. І ось нещодавно кубинський уряд вирішив відновити програму. До кінця поточного року на острові Свободи побуває група дітей з церебральним паралічем, а також тих, що проживають у районах поблизу лінії розмежування на Донбасі.

_{Вакцинація дорослих}

ВІДТЕПЕР і дорослі будь-якого віку можуть безоплатно зробити щеплення від кору в медзакладі. Наказ Міністерства охорони здоров’я про внесення змін до календаря вакцинації зареєстровано в Міністерстві юстиції. Згідно з ним, вакцинуватися від кору коштом держбюджету зможуть не лише ті, хто не хворів на цю недугу, а й ті, хто не має підтверджених даних про щеплення в медичній карті або за результатами тестів не має відповідного імунітету. Водночас МОЗ зазначає, що дорослій людині достатньо однієї вакцинації проти кору для формування імунітету.

«Зробити щеплення можна в комунальному медзакладі, де пацієнт підписав декларацію із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. На початку літа вакцинуватимуть безкоштовно також у приватних медзакладах лікарі-ФОП, які підписали угоду з Національною службою здоров’я України», — уточнює МОЗ. Як наголошують у відомстві, всі області повністю забезпечені вакцинами, що закуплені державним коштом, згідно з календарем щеплень.

_{Безоплатна діагностика відкладається}

ДЕРЖАВНУ програму «Безоплатна діагностика», яка має запрацювати з 1 липня цього року, найімовірніше, буде відстрочено через неготовність ряду технічних аспектів. Про це заявив голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. Водночас він запевнив, що «амбулаторна медична допомога буде частиною медичних гарантій, це 100%».

Як повідомлялося, згідно з планом реформування фінансування системи охорони здоров’я, з 1 липня мала запрацювати програма «Безоплатна діагностика» в рамках реформи вторинної медичної допомоги, яка включала б найнеобхідніші безоплатні обстеження, аналізи та консультації вузькопрофільних фахівців — загалом 54 медичні маніпуляції, обстеження та аналізи.

_{Ректорська виборча епопея}

У НАЦІОНАЛЬНОМУ медичному університеті ім. О. О. Богомольця, 30 травня відбулись вибори ректора.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» очільника навчального закладу вибирав трудовий колектив. Як повідомило МОЗ (а університет саме у його підпорядкуванні), під час виборчого процесу жодних порушень не зафіксовано. Виборча комісія передала протокол голосування до Організаційного комітету з виборів ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. Більшість голосів набрав Юрій Кучин, але ця кількість не перевищила необхідних 50%+1.

Враховуючи чинну ухвалу Печерського суду щодо заборони на проведення дій, пов’язаних із виборами, Організаційний комітет ухвалив рішення відтермінувати 2-й тур виборів до скасування вказаної ухвали. Нагадаємо, 11 січня Міністерство охорони здоров’я України втретє звільнило Катерину Амосову з посади ректора Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця.

_{Кінець епохи уколів?}

МОЗ пропонує змінити підхід до призначення ліків. Зокрема, виступило за значне зменшення кількості ін’єкцій у лікуванні. Лікарям пропонується призначати препарати в таблетованій формі у тих випадках, коли таблетка та укол мають рівнозначну дію. «Досі багато людей вірять у міф про те, що уколи нібито більш дієві, аніж пігулки. Хоча насправді лише в деяких випадках рекомендовано саме ін’єкційну форму. Це, для прикладу, невідкладні стани, знепритомнення пацієнта чи введення інсуліну», — наголосила чільниця МОЗ.

Як відомо, ін’єкційна форма препарату дорожче обходиться бюджету, аніж таблетована, через ампулу та флакон. Також для уколу потрібні рукавички для медперсоналу, засіб для дезінфекції, вата або марля, іноді пластир. Робочий час медичного персоналу при переважному застосуванні ін’єкцій теж значно збільшується.

_{Підірване психічне здоров’я нації}

ДВІ третини українців з проблемами психічного здоров’я взагалі не одержують ніякого лікування. Такі дані всеукраїнського медичного об’єднання медиків «Психіатрія». Проте примусове лікування, тим паче — примусове утримання у спецзакладах душевнохворих нині заборонене.

Щоби почати лікуватися, людина має сама визнати, що вона хвора, і точно дотримуватися приписів лікаря. А це буває вкрай рідко, кажуть психіатри. Тому до медустанов потрапляють переважно ті пацієнти, що вже спричинили шкоду собі або іншим. Якщо факт небезпеки собі або оточуючим підтверджений, людину з психічним розладом можуть примусово госпіталізувати на добу. За цей час комісія лікарів робить висновок, що передається до суду. Останній має ухвалити рішення, чи потрібно і надалі утримувати пацієнта у стаціонарі, і якщо так, то як довго.

Стежити за уразливим душевнохворим мають родичі або небайдужі люди. Проте на практиці таке трапляється рідко. Проживання поруч таких людей втомлює морально, а догляд за ним вимагає багато часу, коштів і сил. Витримати таке під силу тільки дуже близькій людині. А якщо такої немає, то часто трапляється, що від наслідків відсутності лікування душевнохворого страждають ті, хто опиниться поруч, скажімо, сусіди.