Вівторок, 28 травня 2019 року № 42 (19689)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19689/print.php?n=42406

  • Запитання — відповідь

Невиплата заробленого при звільненні

«Місяць тому я звільнилася з роботи. Директор досі не виплатив мені зарплату за останній місяць. Чи можу я вимагати якусь компенсацію за цю затримку?»

Оксана Татарчук.

смт Чорнобай

Черкаської області.

 

У ДЕНЬ звільнення (незалежно від його підстав) роботодавець зобов’язаний видати працівникові трудову книжку та здійснити повний розрахунок, тобто виплатити суму заробітної плати в повному обсязі. Роботодавець вважається таким, що не виконав свого обов’язку щодо розрахунку з працівником, якщо виплатив йому зароблене лише частково або не виплатив заробітної плати взагалі. Якщо ж працівник у день звільнення не працював, то гроші мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня за тим, коли він звернувсь із письмовою заявою щодо виплати. При цьому перед виплатою роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, видавши працівникові відповідну довідку. Якщо роботодавець не видає такої довідки, то його дії є незаконними, і змусити його це зробити можна виключно через суд.

Згідно зі ст. 117-ю Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини роботодавця належної звільненому працівникові суми у день звільнення підприємство повинно виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, починаючи з наступного дня після звільнення працівникові починає нараховуватися середній місячний заробіток. Нарахування відбувається аж до моменту повної виплати заробітної плати.

Важливо. Отримання працівником зарплати за новим місцем роботи не є підставою для припинення нарахування середнього місячного заробітку за час затримки розрахунку за попереднім місцем роботи.

Що потрібно зробити, аби стягнути з роботодавця заборговані ним гроші?

Насамперед звернутися до нього із заявою про виплату заробітної плати та середнього місячного заробітку за період затримки розрахунку. Заяву краще подати через канцелярію підприємства. Якщо там відмовляються її прийняти та зареєструвати, слід надіслати рекомендованим листом з описом вкладення. Щоправда, зазвичай, одержавши подібну заяву, адміністрація підприємства надає відповідь про відсутність у підприємства коштів, чим і обґрунтовує неможливість виплати заробітної плати. Також часто трапляється, що після такої заяви підприємство готове виплатити основну суму заробітної плати, однак стосовно виплати середнього місячного заробітку умовчує. Тоді як, повторимося, сам факт прострочення виплати зарплати при звільненні є підставою для нарахування середнього місячного заробітку за кожен день затримки, тому будь-яких рішень суду чи інших органів державної влади для встановлення цього факту не потрібно.

Якщо ж справа не рухається, то доведеться звернутися до суду із позовною заявою про примусове стягнення заробітної плати та середнього місячного заробітку. До речі, за стягнення суми заробленого судовий збір не сплачується, а ось якщо одночасно є вимога про стягнення середнього місячного заробітку, то він сплачується на загальних підставах.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення. Наприклад, якщо працівника звільнили 10 квітня, то для розрахунку середнього місячного заробітку береться за основу сума заробітної плати, що нарахована працівникові за лютий і березень.

Середньомісячну заробітну плату слід розраховувати без утримання податків та інших обов’язкових платежів. Обо­в’язок щодо розрахунку та утримання сум податків покладається на роботодавця. Тому вже при виплаті належних працівникові сум роботодавець самостійно утримує належні до сплати суми податків і зборів.

Підготувала
Лариса ПИЛИПЕНКО.