• Продовження теми

Розбиратиметься антирейдерський штаб

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

У номері за 11 травня «Сільські вісті» висвітлювали перебіг конфлікту в селі Локнисте Менського району. Нагадаємо, там орендар хотів розорати луги, на яких люди випасали корів, що мало не призвело до бійки. Селяни перекривали дорогу та вимагали реакції влади. Зрештою остання втрутилася в ситуацію — у стінах Чернігівської облради організували зустріч сторін, результати якої, втім, поставили більше питань, ніж дали відповідей.

«КАМІНЬ спотикання», нагадаємо, — близько 170 гектарів розпайованих лугів, які лежать не суцільним масивом, а клаптиками. Використовувалися вони тривалий час селянами як сіножаті. Власник підприємства «Сіверський край» Олег Шитіков, за його словами, хотів розорати цілісний шмат, запропонувавши людям землю в іншому місці. Запевняє: діяв законно і начебто має на руках дві сотні угод із власниками земельних паїв. Проте жителі Локнистого звинувачують компанію у рейдерстві — мовляв, згоди на це не давали.

Обговорення в стінах Чернігівської обласної ради розпочалось агресивно. Законний представник інтересів ТОВ «Сіверський край» Наталія Дубовик пригрозила позовом засобам масової інформації, які, на її думку, подали неправдиву інформацію про компанію, чим завдали «непоправної шкоди її репутації». «Ми діяли в межах закону і ніяких проти­правних дій не вчиняли. Готуємо до суду та поліції заяви», — заявила адвокат.

Такий початок дещо здивував модератора зустрічі — заступника голови обласної ради Арсена Дідура, адже той зібрав представників громади, сільгосптовариства, Держгеокадастру, депутатів і правоохоронців для мирних пошуків компромісу. Чи можливий він, А. Дідур запитав у локнистенського сільського голови Володимира Кручка. Той оприлюднив загальну позицію селян: «Люди хочуть, аби не розорювали їхні луги, а багато хто взагалі виступає проти того, щоб фірма обробляла землі в селі».

А от Наталія Картун, яку власники паїв уповноважили виступати від їхнього імені, була конкретнішою.

— Люди схиляються до того, що має бути суд, і хай він визначить величину компенсації, наскільки постраждали власники земель, — каже жінка. — Ми довіряємо нашим правоохоронцям, довіряємо владі, нехай усе буде по закону.

Пані Наталія також зауважила, що люди не задоволені роботою сільського голови.

— Ми хочемо знати, де наша земля, скільки її, хто користується нею, хто отримує орендну плату, — перелічила претензії жінка. — Залишається відкритим для нас і питання пасовищ. Сільський голова не пояснив, приватизовані луги чи ні.

Співвласник ТОВ «Сіверський край» Олег Шитіков, взявши слово, то виявляв готовність до компромісу, то виступав украй вороже.

— Компанія зазнала збитків у результаті посівної, а також удару по іміджу, — заявив він. — Наших орендодавців залякують, але ми готові заплатити компенсацію і навіть за свій рахунок виділити землю в натурі. Ми порахували, що випадково зачепили тільки близько трьох гектарів чужих земель.

На прохання людей показати конкретні угоди підприємство відповіло відмовою. Разом із тим з’ясувалося, що левова частка земель — це невитребувані паї, себто неоформлений спадок, право розпоряджатись яким має сільська рада, а гроші за користування ними — перераховуватись на спецрахунок.

Виконуючий обов’язки голови Менської РДА Сергій Мурований повідомив: «Два тижні тому була перевірка, яка з’ясовувала, де і які земельні ділянки переорали. На підставі її даних Держгеокадастр склав акти. Відбулося засідання комісії при РДА, визначили розміри збитків, завданих ТОВ «Сіверський край» власникам земельних ділянок на території Локнистенської сільради. Загальна сума — 28 тисяч гривень».

Після зустрічі Арсен Дідур підсумував, що облрада займає позицію власників паїв. «Якщо ми не захистимо селян, то нам немає чого робити на своїх посадах, — сказав він. — Ми підготуємо відповідний лист, і це питання розглянуть на засіданні антирейдерського штабу при ОДА. Якщо буде така потреба, то держава надасть людям юридичний супровід».

Замість післямови

Спір учинився навколо земель, які відповідно до державного акта права власності на землю визначені як сіножаті. А підприємство взяло їх в оренду і збирається розорати. Вони це визнають публічно! Якщо відповідно до договору оренди земельна ділянка, передана в користування, за видом угідь є пасовищем, а використовується для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, то порушуються вимоги раціонального землекористування — одного з основних принципів державної політики у сфері охорони земель.

На жаль, розорані пасовища і польові дороги — звична картина не тільки для Чернігівщини, а й для всієї України. Не бачать її тільки продажні чиновники і правоохоронці. А скільки конкретно сотень мільйонів гривень осідає в кишенях землекористувачів від такого господарювання, можна лише здогадуватися.