• Слава і біль України

Iм’я козацьке

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Фото автора.

Цього дня боліло не лише людям, а маленькому чорному пітбулю, який залишився сиротою. Антон Безверхий, якого 17 травня поховали у Харкові, мав позивний «Пітбуль». А це цуценя, яке тулилося до дівчини, яка була бойовою посестрою полеглого бійця, у нього з’явилося нещодавно. Антон називав його своїм талісманом…

НА САМИХ похоронах щеня притихло, дивилося на всіх повними розпачу й нерозуміння того, що відбувається, очима й не подавало голосу. А на поминках, після того, як 25-річного парубка віддали землі, воно почало так скавучати, що плакали навіть загартовані на війні воїни. Не передати словами, який біль розривав серця тих, хто прийшов провести Антона в дорогу, з якої немає вороття…

Бійця ховали під прапором окремого штурмового батальйону «Донбас», у якому він служив. Вкрили труну і його власним «штандартом» з написом «Пітбуль. Карати за Яну, поки б’ється серце».

Яна Червона з позивним «Відьма» загинула 2 квітня. Вона й Антон були близькими по духу. Скільки страждання читалося на його обличчі, коли він схилився над труною посестри. Невдовзі він оприлюднив відео. «Пам’ятаєте, я говорив, що за смерть Яни у вас горітиме земля під ногами? — обіцяв Антон ворогам. — Як ви думаєте, що зараз відбувається?.. Слава Україні! Яночко, за тебе».

Він не боявся смерті. Всього за кілька годин до того, коли вона таки його наздогнала, молодий чоловік написав: «Двічі не вмирають. Двічі не вб’ють! Загинути в бою — честь!». Сталося це під Новозванівкою на Луганщині, за ним полював снайпер.

Антон Безверхий став 196-м сином Харківщини, що полягли на цій війні. Поховали його на Алеї слави харківського кладовища №18, де під синьо-жовтими прапорами спочивають понад 60 воїнів.

Раніше якось не помічав, а тепер звернув увагу на те, що на чорних монументах над могилами майже всі викарбувані прізвища — українські, а з них більше половини — козацькі: Безверхий, Жила, Ємець, Мурашко... Їхні предки кількасот років тому боронили Україну, а сьогодні їхнім нащадкам випало захищати і покласти життя за неї... Бо козаки — справжні воїни.