Вівторок, 21 травня 2019 року № 40 (19687)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19687/print.php?n=42339

Світило Божественної благодаті

Антоніна КІЗЛОВА.

21 травня (8 травня за ст. ст.) — православні вшановують святого Іоанна Богослова, апостола і євангеліста.

Народився Іоанн у Галілеї, в родині заможного рибалки. Спочатку був учнем Іоанна Хрестителя, а за Христом пішов разом зі своїм братом Іаковом і Андрієм Первозваним. Був поряд зі Спасителем у всі найважливіші миті Його земного життя.

Саме Іоанна за вказівкою Спасителя всиновила біля Хреста Господнього Пречиста. Євангеліст узяв Богородицю до свого дому, де доглядав Її до самого Успіння. Потім вирушив проповідувати до Малої Азії, де зупинився й довго прожив у м. Ефесі (нині — руїни на території Туреччини). Втім, опікувався християнськими церквами ще в шести містах із околицями. Його молитвами зцілювалися хворі, оживали мертві, а біси переставали мучити людей.

За віру апостол зазнавав тортур, однак імператор Доміціан побачив, що подвижник залишається неушкодженим, і визнав його безсмертним. Тож Іоанна не стратили, а засудили до заслання.

Про преставлення св. ап. Іоанна відомо зі Священного Передання. Коли угодникові виповнилося 100 років, він попросив учнів поховати його живцем. Ті надзвичайно здивувались, але не змогли відмовити. Учні ж, котрі не були на похороні, розрили могилу, та виявилося, що вона порожня.

Тому значна частина богословів (серед них і долучені до лику святих Андрій Кесарійський та Іполит Римський) стверджує, що улюблений учень Месії був узятий на небеса разом із тілом, аби проповідувати перед Другим Пришестям. Такої честі сподобилися також Богородиця й Старозавітні праведники Ілія та Єнох.

В Україні (село Скорики Тернопільської обл.) збереглася цілковито дерев’яна Іоаннобогословська церква, включена до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Точна дата її зведення невідома (XVII ст., 1700 чи 1744 рр.).

У народі празник називають «Івана Довгого», бо він припадає на сезон, коли селяни працюють від світанку до темряви, зокрема сіють пшеницю. Господині до свята печуть пшеничні пироги, якими годиться, не беручи собі жодного, пригощати нужденних і мандрівників. Навіть крихти роздають птахам. Натомість на полях із посівами 21 травня птахи — небажані гості: якщо їх там збереться велика зграя, врожай не буде багатий.