П’ятниця, 26 квітня 2019 року № 33 (19680)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19680/print.php?n=42113

  • Дива рідного краю

Долина нарцисів

Олеся КОСТЕНКО.

У закарпатському урочищі Кіреші, між річками Тиса та Хустець, є унікальна долина. Щовесни вона перетворюється на справжнє диво. Тут розцвітають мільйони білих зірочок диких нарцисів, які, ніби легким туманом, укривають підніжжя Карпатських гір.

ДОЛИНУ нарцисів, суцільний квітник площею 256,5 гектара, більше ніде у світі не можна побачити. Дикий вузьколистий нарцис належить до високогірних рослин. Як же так сталося, що ці квіти зійшли з гір у долину? Вчені пояснюють, що під час льодовикового періоду з гір сповз величезний пласт землі разом із родючими породами. А коли зійшов лід, у долину почали стікати потоки води, які підживляли рослини. Так гірським нарцисам і вдалося акліматизуватися в низовині.

У Долині нарцисів росте понад 400 видiв рослин, але найкрасивішим серед них є саме нарцис. Давні римляни вважали його квіткою переможців, а у грецькій культурі він символізував смуток і смерть. Білі пелюстки, гофрований віночок із червоним краєм і струнке стебло з довгими вузькими листками — урочистість і водночас смуток. Описаний Овідієм у «Метаморфозах» міф про Нарциса зробив квітку символом самозакоханості.

Карпатська Долина нарцисів теж має свої легенди. Одна з них розповідає про князя з Хустського замку, який мав доньку Русю. Коли настав день її повноліття, батько влаштував великий бенкет. Гості принесли дорогі подарунки, та князівні найбільше сподобалася велика ваза, на якій мерехтіли, наче живі, квіти білих нарцисів. То був подарунок від гончаря Іванка. Молоді люди закохалися один в одного з першого погляду. Вони таємно зустрічалися на мальовничій долині біля високих гір. Та якось про їхні побачення дізнався князь. Розлючений, ухопив подаровану вазу і жбурнув її з гори. Розбита об камінь, вона розсипалася дрібним дощем. А зранку на цьому місці зійшли білі квіти.

Популярна в народі й така легенда: коли вороги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, тож, заснувши на такій подушці, можна й не прокинутися.

За радянських часів долину мало не знищили. Партійні чиновники вирішили зробити її корисною: переорати і вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х роках минулого століття територію активно осушували, знищивши таким чином 50 гектарів землі, де росли квіти. На щастя, доба партократів минула, а Долина нарцисів квітує й досі на радість усім. Нині вона є частиною Карпатського біосферного заповідника.