П’ятниця, 12 квітня 2019 року № 29 (19676)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19676/print.php?n=41963

  • Ну і ну!

Площа імені королеви

Микола Нечипоренко.

Дніпропетровська область.

ПРАДАВНЮ Єлизаветівку з-під міста Кам’янське за наших часів прославив неординарний голова її сільської ради Максим Голосний. Спочатку тим, що п’ять років тому на в’їзді у село поставив біл-борд з портретом старенької бабуні з котом. «Дізналася, що онук голосуватиме за «регіоналів», свій дім заповіла котові», — сповіщала бабуся усім, хто її тут бачив.

Нещодавно Максим Ігорович знову наробив переполоху на всю Україну: його сільрада другий рік не платить за спожите природне паливо. Голосний переконав земляків, що вони мають платити тільки українським постачальникам, а не якійсь офшорній компанії аж із острова Кіпр. Єлизаветівці не бажають бути учасниками темних газових схем, а вимагають повної прозорості.

Цими та іншими вчинками Максим став відомий не лише у рідному регіоні, а й у всій Україні. І навіть за її межами. Нещодавно група парламентарів Великої Британії запросила його відвідати туманний Альбіон. Вони захотіли ближче познайомитися із активним та принциповим лідером місцевого самоврядування.

Коли ж Максим Ігорович повернувся з далекої подорожі додому, то дізнався, що депутати сільради провели сесію, на якій ухвалили рішення досі безіменну в Єлизаветівці центральну площу назвати на честь... королеви Великої Британії Єлизавети ІІ. Причому проголосували одностайно! Як пояснив один з депутатів, Віктор Мисний, зробили вони це з трьох причин.

По перше, на знак вдячності і поваги до її величності королеви Великої Британії за її непохитну позицію щодо засудження анексії Російською Федерацією українських територій. По-друге, депутати мали на меті нарешті відокремити назву їхнього населеного пункту від російської імператриці Єлизавети Петрівни, іменем якої у 1770 році тодішній власник Єлизаветівки пан Завадовський назвав село. Мовляв, зробили «деросіїзацію». А третя причина і поготів зрозуміла: таким чином подякувати Великій Британії, що вона, а не своя Україна оцінила чесність і громадянську гідність єлизаветівського сільського голови Максима Голосного.