Архів
П’ятниця,
12 квітня 2019 року

№ 29 (19676)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Добрий господар

Добірку підготувала Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Цінний весняний корм для худоби

У ГОЛОДНІ післявоєнні роки говорили: «Якщо кропива відросла, голоду не буде». Насамперед з неї варили борщ. Нині, хоч і не скрутні часи, та борщ із молодої кропиви варять принаймні гурмани, яким особливо смакує специфічний аромат вітамінної страви.

Нині кропиву згодовують переважно худобі. Ще в давнину господарі підмітили, що молода кропива в годівницях сприяє несучості курей, а у свиней суттєво підвищується апетит, відтак вони швидше набирають вагу. До того ж худоба не хворіє.

Пояснюється це тим, що кропива дуже багата на білки, дубильні, мінеральні речовини.

Особливо корисно згодовувати молоду кропиву до її цвітіння. Найбільшу кормову цінність становить вид дводомної кропиви: багаторічна рослина з чотиригранним стеблом. Використовувати на корм можна як зелену масу, так і сіно та насіння рослин. Згодовувати посічену кропиву молодняку доцільно з перших днів життя. Подрібнювати зелень слід лише на один прийом, позаяк втрати вітамінів через 6 годин після скошування сягають аж 50%. Концентрація вітамінів у зеленій кропиві травневого укосу вдвічі вища від осіннього. Після цвітіння рослин використовують лише їх верхівки.

Цінним кормом для худоби є висушена кропива, і заготовляти її слід у найраніші терміни відростання. Сушать зелень пучками в затінку на протязі чи вітрі. Висушені віники зберігають у ящиках або мішках у темному приміщенні.

Згодовують суху кропиву, попередньо запаривши разом із мішанкою.

Версія для друку          До списку статтей

ПІСЛЯ того як розсаду розпікірують із посівних ящиків до парників чи окремих більших ємностей, на рослинах жовтіє листя. Чому? Є дві причини, яких практично неможливо уникнути при цьому «крутому піке» для сіянців. А от як діяти опісля, аби рослинки виправились і почали нормально розвиватись, інше питання, на яке й спробуємо дати відповідь.

Досить часто від садівників-аматорів можна почути нарікання: пересадили, мовляв, черешеньку, вона спершу прижилася — розпустилося листя, з’явився цвіт, а по якомусь часі деревце всохло. Справді, примхлива ця культура, чи, точніше сказати, вразлива до різних чинників. Тож перерахуємо їх і дамо поради щодо заходів задля кращої приживлюваності рослин.

Чи вирощували ви вже таке диво — пучкові огірки? Себто такі, в яких на плітях зав’язуються по кілька штук з однієї пазухи. Уявляєте, яка врожайність? Але щоб її забезпечити, треба немало потрудитися.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове