• Проблема

Сучасне варварство

Микола ЮРЧИШИН.

Щороку навесні бачимо одне й те саме — палають узбіччя, сухостій на присадибних ділянках, луки та пасовища. Від їдкого диму, що застилає все довкола, печуть очі, дере в горлі, болить голова. У суху вітряну погоду вогонь з полів нерідко перекидається на будинки та господарські споруди, траплялося, що гинули люди. Але ні трагедії, ні штрафи не зупиняють паліїв трави, які чомусь переконані, що користі від спалювання сухотрав’я набагато більше, аніж шкоди.

— НЕ РАЗ доводилося чути міф, мовляв попіл, який утворюється після спалювання трави, підживлює ґрунт, тому нова трава на пасовищі виростає густіша та соковитіша, — каже заступник голови Національного екологічного центру України, діяч Міжнародної благодійної організації «Екологія, право людини» Олексій ВАСИЛЮК. — Але соковитість трави залежить від стану рослини. Якщо корені були пошкоджені вогнем, то вона довго пробуджуватиметься до життя. Така рослина виросте слабенькою. Про яку більшу соковитість може бути мова?! Ефект зворотний.

За словами еколога, розмови про те, що попелом удобрюють грядки, тому, мовляв, палити сухостій корисно, не мають жодних підстав. Люди застосовують попіл від дров, спалених у пічці. Коли ж горить трава, то знищується вся мікрофлора верхнього шару ґрунту, зокрема й черв’яки, що збагачують його корисними речовинами, розпушують. Це різко негативно позначається на родючості. Всі, напевно, помічали, що місце, де часто розпалювали багаття, починає заростати лише за кілька років. Якщо ж на ділянці щороку спалювати суху траву, то згодом на ній залишаться самі бур’яни, бо пошкоджується насіння однорічних трав і коріння багаторічних. Внаслідок цього значно зменшується видовий склад дерну. З часом однорічники, які розмножуються насінням, взагалі зникають. Із багаторічних трав залишаються найагресивніші, як-от пирій, що не боїться вогню. Ще один вид бур’яну, що витісняє інші культури, — ваточник сирійський, який розростається з неймовірною швидкістю. Його насіння розлітається з пухом. Ця чужорідна рослина легко приживається на наших територіях. Власне, через масове спалювання сухої трави навесні у ній збільшується загальна частка чужорідних бур’янів, з якими дуже важко боротися.

Також існує міф, що спалювання сухої трави — ефективний спосіб боротьби з кліщами. Як вважає Олексій Василюк, це цілковита нісенітниця. Кліщі живуть не лише у траві, а й на деревах, кущах. Від того, що палять траву, їх менше не стає. Бо вогонь, знищуючи сухостій, яйцям кліща не шкодить, самиці відкладають їх переважно у лісовій підстилці. При цьому пожежа руйнує гнізда птахів, комах та плазунів, які полюють за кліщами. Такий варварський спосіб боротьби з ними зовсім неефективний. Від трав’яних пожеж гинуть і тварини, що мешкають у сухій траві, — зайці, їжаки.

Кожен, хто влаштовує вогневиська, отруює себе й інших. При згорянні однієї тонни рослинних решток у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму із небезпечними речовинами — важкими металами, радіонуклідами, які накопичилися в рослинах протягом року. Разом із травою, особливо обабіч доріг, горить сміття. Це спричиняє ще сильніше забруднення атмосферного повітря. Після горіння гуми, пластику утворюються канцерогенна зола, оксиди сірки, які подразнюють оболонку дихальних шляхів людей і тварин. Відтак важче протистояти збудникам хвороб. З димом у повітря потрапляють діоксини, що спричиняють онкозахворювання. Через спалювання сухої трави виникає загроза перекидання вогню на ліси, житлові будинки, погіршується видимість на дорогах, збільшується частота ДТП.

Чинним природоохоронним законодавством заборонено спалювання стерні, сухої трави та іншої рослинності. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів (170-340 гривень). А на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гривень).

— Штрафи треба збільшувати разів у двадцять п’ять-тридцять, — певен Олексій Василюк. — Нині працівникам дорожніх служб спалити траву легше та дешевше, ніж вчасно викосити її. Накладати штраф за спалювання сухостою мають право поліція та екоінспекція. Але одні й другі майже не зважають на таке варварство, а часто й самі порушують закон — палять траву біля своїх офісів та відділків.