Архів
Вівторок,
5 березня 2019 року

№ 18 (19665)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Виборці сказали своє слово

ЕСТОНІЯ. Парламентські вибори виграла опозиційна «Партія реформ».

Докладніше...
Останній оплот джихадистів

СИРІЯ. Сили, які підтримуються США, пішли в наступ на останній бастіон «ІДІЛ» на сході країни.

Докладніше...
Це, називається, нормально

БІЛОРУСЬ. Олександр Лукашенко балотуватиметься на шостий президентський термін.

Докладніше...
Позачергово обрали мера

ПОЛЬЩА. Мером Гданська обрано Александру Дулькевич.

Докладніше...
Меншає безробітних

У ЄВРОСОЮЗІ рівень безробіття впав до мінімуму із початку століття.

Докладніше...
Народний протест

ЧОРНОГОРІЯ. У столиці Подгориці відбувся масовий протест проти влади.

Докладніше...
Індійсько-пакистанський конфлікт

ПАКИСТАН продовжив заборону на польоти у своєму авіапросторі.

Докладніше...
Потужний торнадо

США. Штатами Алабама і Джоржія пронісся потужний руйнівний торнадо.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Постаті

Корифей педагогіки,

або Чи потрібен К. Д. Ушинський сьогодні

Володимир БУРБАН.

Днями виповнилося 195 років од дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського (1824-1884 рр.) — «вчителя вчителів», автора славнозвісного підручника «Рідне слово», який витримав близько 150 видань.

ЯК БУЛО заведено в радянські часи, Ушинського називали «російським педагогом-демократом». Однак Костянтин Дмитрович був українцем із походження — його мати належала до роду Капністів, відомого своїми українофільськими ідеями. Дитячі та юнацькі роки майбутнього педагога минули в містечку Новгород-Сіверський, у батьківському маєтку на високому березі зачарованої Десни. Він товаришував із місцевими хлопцями й дівчатами, виспівував українських пісень, у народній творчості знаходив «багато дитячої поезії».

До знаменитого підручника для початкової школи «Рідне слово» Ушинський включив низку творів з українського фольклору, зокрема перекладені ним казки «Страшна коза», «Ворона і рак», «Хто кирпу гне», а також безліч українських прислів’їв і приказок, загадок, байок, жартів. Засуджував царат за заборону вивчення в школах рідної — української — мови. І сьогодні засторогою звучать його слова: «Коли зникає народна мова — народу немає більше. Відберіть мову — і народ ніколи вже не створить її. Нову батьківщину навіть може створити народ, але мову — ніколи, вмерла вона в устах народу — вмер народ». Страшні слова!

Ушинський цікавився українською історією, переписав у свій щоденник уривки з поеми К. Рилєєва «Наливайко», занотував цікаві приклади з життя і побуту волинських, чернігівських і полтавських селян. «Він хоч і народився в Тулі, — писав один із сучасників, — але Малоросію завжди вважав своєю батьківщиною, пристрасно любив її і згадував про неї із захопленням». Мріяв оселитися тут назавжди.

Але під час подорожі до Криму — на лікування від сухот — захворів на запалення легень і помер 3 січня 1871 року в одеському готелі «Північний». Похований у Києві, на цвинтарі Видубицького монастиря, на березі Дніпра під старезним каштаном — як і заповідав.

Усе життя Ушинського пов’язане з педагогікою. Закінчивши правничий факультет Московського університету у ярославському Демидівському ліцеї, згодом він став інспектором класів Гатчинського та Смольного інститутів. Його новаторські ідеї навчання і виховання наразилися не тільки на спротив, а й на пряме цькування, особливо коли на посаду міністра освіти Російської імперії було призначено адмірала(!) Путятина. Ушинський відгукнувся на це так: «Всю російську освіту віддали ідіоту і бузувіру».

Костянтин Дмитрович виїжджає за кордон, у вимушену п’ятирічну еміграцію. У німецькому Гійдельберзі опрацьовує фундаментальну працю — «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології».

Які ж ідеї сповідував видатний педагог?

«Готувати уми! Розсівати ідеї!» — таке його педагогічне кредо. Тому, не применшуючи значення точних наук, у першу голову треба ставити гуманітарну освіту: «Реальний напрям в освіті згубний для людини.., він сушить, убиває в людині людину». Критикував німецьку систему освіти, яка «навчає, але не виховує». Ще одна з найголовніших засад — виховання громадянина, людини діяльної: «Щоб у дитини виховувався характер або принаймні нагромаджувалися матеріали для нього, треба, щоб вона жила серцем і діяла волею...» Тобто треба не тільки передавати учневі певні знання, а й формувати у нього відповідні погляди і переконання.

У наш комп’ютеризований час на дистанційне виховання годі й сподіватися. Ось тут і постає незамінна постать Учителя. Ушинський проголошував: «Передусім і понад усе народне виховання потребує людей, здатних до цієї великої справи, потребує народних учителів — народних не тільки тому, що вони навчають народ і в народних школах, а тому, що вийшли справді із середовища народу, винесли із собою його кращі характеристичні властивості й найчистіші прив’язаності і просвітили ці властивості і прив’язаності істинно європейською освітою. Вони потрібні нам передусім і понад усе».

На жаль, сьогодні в Україні бракує вчителів. Падає престиж педагогічної професії — за даними соціологічних досліджень, вона опинилася на передостанньому місці, за нею тільки двірники.

Тож, реформуючи школу, не забуваймо про вчителя! Пам’ятаймо і про наукову спадщину К. Д. Ушинського. До його живлющих ідей припадали видатні педагоги-новатори Христина Алчевська, Степан Васильченко, Павло Блонський, Тимофій Лубенець. Ушинський пошановується в усьому світі. Україні він сьогодні потрібен більше, ніж будь-коли досі.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Приїхали
Читати
Рулони на мільйони
Читати
Питання знову зависло
Читати
Кому в Україні жити добре
Читати
Автокефалія не обговорюється
Читати
Кір: свіжа статистика
Читати
Гідне забезпечення захисникам
Читати
Рівність іще не повсюдна
Читати
Можливостей знайти себе більшає
Читати
Ще одна ЗВТ
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове